Інформаційний простір Тернопілля

Пам’ятаєте, як у лютому 2010-го, якраз напередодні другого туру президентських виборів мали відбутися дебати між лідерами цих виборчих перегонів – Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем? Останній, як і очікувалося, не з’явився. Було багато домислів, чому це сталося, але відповідь напрошувалася одна: важко дивитися в очі власній совісті, особливо якщо в тебе за плечима чималий «добротний багаж» звершень.

Щось подібне трапилося 13 вересня і в Тернополі: в рамках політичних дебатів кандидатів у депутати до Верховної Ради, організованих Тернопільською експертною групою, мали зійтися кандидат у депутати від Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина» Володимир Бойко і нібито кандидат-самовисуванець Володимир Болєщук. Останній – не прийшов, тож довелося модераторові заходу перетворити дебати у формат відкритого інтерв’ю. І своє перше запитання до Володимира Бойка він якраз і почав із того, чому, на його думку, не прийшов Болєщук?

– Історія має тенденцію до повторень. У 2010-му Янукович не прийшов на дебати з Юлією Тимошенко. Можливо, тоді була така ж причина. Можливо, неприхід Болєщука є свідченням того, що ми з ним по-різному розуміємо, що означає бути опозиціонером. Я в опозиції – від початку своєї політичної кар’єри. За цей час не змінив жодної партії: був, є і буду партійцем ВО «Батьківщина». Мій же опонент встиг попрацювати на кожну владу, і з наближенням виборів чомусь почав називати себе опозиціонером. Можливо, він просто не готовий до відвертих запитань, або й не має на них відповідей. Адже встиг уже багато зробити «хорошого», особливо, що стосується земельних питань, і особливо перебуваючи на посаді голови Тернопільської РДА.

– Володимир Болєщук на бігбордах називає себе «справжнім опозиційним кандидатом». Ваше ставлення до цього?

– Опозицій не може бути декілька. Опозиція сьогодні одна – це Об’єднана опозиція ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода». Кожен кандидат може безперестанно називати опозиційним, може навіть писати це дуже великими літерами на дуже великих бігбордах, але опозиційності йому це не додасть. Адже опозиційність досить часто вимірюється партійною приналежністю. От чому такі «опозиціонери», як Болєщук, назви партій, з яких походять, пишуть дуже маленькими літерами? Що, стидаються своєї приналежності? Чи, може, розуміють, що в свідомості виборців такі партії аж ніяк не асоціюються з опозицією?

Опозиція – а це сім партій Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода» – чітко визначилась зі своїм кандидатом на 16-му виборчому окрузі. Так, це звучатиме нескромно, але ім’я цього кандидата – Володимир Бойко.

Мені, як виборцеві, хотілося б бачити на бігбордах Болєщука не те, який він опозиціонер, а те, наприклад, куди він подів людську землю в Тернопільському районі.

– У якому форматі відбувається ваша виборча кампанія?

– Моя кампанія суттєво відрізняється від кампаній досвідчених політиків, які йдуть до парламенту не вперше. Мій принцип роботи доволі простий: не люди мають іти до мене, а я повинен іти до людей. Тому я не збираю «маси» в будинках культури, сільських радах чи школах, а в кожному населеному пункті свого округу йду безпосередньо від хати до хати. Для багатьох така тактика виглядає трохи дивною, адже люди ще ніколи не бачили кандидата в депутати у себе на подвір’ї.

– Звідки у вас фінансування? Який бюджет вашої кампанії?

– Уже всі помітили, що в мене немає жодного бігборда. Мій бюджет доволі скромний навіть у порівнянні з тими, які знають точно, що не поборються нехай і за першу п’ятірку, але все одно викидають на це шалені кошти. Фактично до нинішнього дня бюджет моєї кампанії склав десь 12-13 тисяч гривень.

– У такому разі як ви збираєтесь повідомляти виборцям, хто ви, яку політичну силу представляєте, якщо у вас такий незначний бюджет?

– Завжди наймогутнішою зброєю людства було слово. Не гроші. Тому із тим, що маю, з тим і йду до виборців – зі словом. Звичайно, в мене є агітаційний супровід: і листівки, і газети, й Інтернет-ресурси. Але найефективніша агітація – це безпосередня зустріч із кожною людиною твого округу.

– У вашій передвиборчій програмі мене зацікавив пункт про «українське книговидання, особливо, що стосується історії Тернопілля». Розкажіть про це детальніше.

– Тернопільська обласна організація ВО «Батьківщина» вже усій нашій партійній структурі показала приклад, як потрібно видавати українські книги. Впродовж останніх кількох років ми плідно співпрацюємо зі знаним українським істориком, професором Володимиром Сергійчуком, у співробітництві з яким уже видали декілька архівних документальних томів про таких непересічних постатей вітчизняної історії як Йосиф Сліпий, Степан Бандера, Симон Петлюра. Я в цьому плані прагну піти трохи далі: мене цікавить історія кожного населеного пункту нашої області. Ось уже майже три роки я очолюю обласну молодіжну громадську організацію «Мальовниче Тернопілля». За цей період нам вдалося назбирати чимало краєзнавчого матеріалу, тож є бажання у майбутньому ці дані викласти на паперовому носії, щоб зберегти їх для прийдешніх поколінь.

– Володимир Болєщук не прийшов, дебати як такі не відбулися. Але ж бажання дебатувати у вас не пропало. То з ким ще ви хотіли б зустрітися на цьому майданчику?

– У мене є тільки один опонент на цьому окрузі – це ставленик провладної партії Іван Чайківський. Як би він не маскувався, але свою приналежність до Партії регіонів не зможе приховати. Інші кандидати – це звичайні владні прислужники, з якими просто нецікаво спілкуватися.

– «Удар» Віталія Кличка – це опозиційна партія? Адже ходять чутки, начебто й тут Партія регіонів «доклалася».

– Я не буду говорити про весь список «Удару», а зупинюся тільки на його місцевому рівні: якраз цього тижня працюю на Бережанщині – в рідному районі кандидата від цієї партії Петровського. У жителів району є дуже багато запитань до людини, яка два роки працювала на владу Януковича в РДА. Можливо, звідти, з низів якраз і доходять до гори ті сумніви стосовно опозиційності «Удару»?

– Володимире Богдановичу, як народжувався і як працює ваш клон на окрузі – також Володимир Бойко, щоправда Іванович?

– Я з ним не знайомий і не маю бажання знайомитися. Сумніваюсь, що ця людина добровільно стала кандидатом, адже в його декларації значиться, що він – безробітний і що вся його сім’я за минулий рік заробила аж нуль гривень. Тут виникає запитання, а де ж він узяв 13 тисяч гривень на реєстрацію кандидатом-самовисуванцем?

У мене є інформація про те, що він навіть не спромігся забрати своє посвідчення кандидата із ЦВК, тож остання надіслала йому його поштою. Може, воно йому і не потрібне?

Хто є його довіреною особою? «Тушки», які були виключені з «Батьківщини» під час виборів до Тернопільської міської ради у 2010 році.

Є також інформація, що він навіть не зареєстрував свого виборчого фонду. А ще є відомості, що цей чоловік не проживав останні 5 років в Україні, як цього вимагає реєстрація кандидатом. До речі, Державна прикордонна служба відмовилась нам відповісти на це запитання, посилаючись на те, що така інформація – приватного характеру і не підлягає розголосу. Хоча кожен кандидат давав згоду на опублікування всіх своїх біографічних даних, тому ця інформація не є і не може бути приватною.

Ми подавали звернення до районного відділу міліції, чи ця особа самостійно возила документи до ЦВК, адже на Вінниччині нещодавно уже порушили кримінальну справу стосовно кандидата, який «довірив» справу передачу його документів на реєстрацію іншим людям. Міліція не знайшла цього чоловіка за адресою проживання, а його родичі зазначили, що він перебуває у відрядженні. Але в якому відрядженні може перебувати безробітна людина?

http://batkivshchyna.te.ua/?page=news