Інформує обласний державний архів
У Державному архіві Тернопільської області відкрилася документальна виставка до Дня пам’яті жертв голодоморів «Свічка на підвіконні».
У першій частині експонуються документи про голодомор 1921 – 1922 років: повідомлення в газетах «Прикарпатська Русь» від 8 серпня 1921 року і «Вперед» від 27 липня 1921 року про голод в Радянській Україні, заява професора Юліана Яворського до Тернопільського воєводи від 29 листопада 1921 року про надання дозволу розповсюдження діяльності Комітету допомоги голодуючому населенню Радянської Росії, створеного у Львові.
Експонується також інформація про засідання «Комітету надання допомоги мешканцям Наддніпрянської України» в Тернополі 3 червня 1922 року в залі Міщанського братства під головуванням священика Громницького, на якому було вирішено 30% місячного доходу віддати для допомоги голодуючим.
Наявна інформація про діяльність «Комітету допомоги голодуючому населенню Росії» та «Комітету допомоги голодній Україні», польських, єврейських та німецьких комітетів.
Приверне увагу дослідників оголошення «Тим, що забули «Голодну Україну» про збір коштів на допомогу голодуючим в Радянській Україні від 13 травня 1922 року, де вказані адреси у Львові, куди можна було приносити гроші і продукти.
В другій частині виставки експонуються документи про голодомор 1932 – 1933 років.
Розпочинає дану частину експозиції інформація віцеконсула Курніцького в Києві до посла Польщі в Москві про катастрофічне становище в сільському господарстві Української РСР. Ще в червні 1932 року він передбачає: «якщо вивезення хліба і надалі буде відбуватись такими темпами, то слід очікувати голоду». І як наслідок: розпорядження польського уряду Тернопільському воєводі від 12 грудня 1932 року про надання притулку голодуючим біженцям з СРСР; лист МВС Польщі Тернопільському воєводі від 14 червня 1933 року про виділення фінансової допомоги перебіжчикам з Радянської України і направлення її на адресу повітового староства у Борщові.
Зацікавить дослідників і протокол допиту Блашковської Ядвіги, яка незаконно перетнула радянсько-польський кордон у 1932 році та інформація про повернення з Радянського Союзу Король Олени, уродженки с. Горожанка Підгаєцького повіту у 1933 році.
Також експонуються донесення повітових старост Тернопільського воєводства про проведення в селах і містах краю днів жалоби у жовтні – листопаді 1933 року, про відправлення богослужінь, панахид за померлих у Радянській Україні. Вражає публікація в газеті «Діло» від 23 травня 1934 року під назвою «Вісті з-за Збруча», що на день народження хлопця родина подарувала коштовний подарунок – білий хліб. Юрко вперше у своєму житті у 13 років скуштував білого хліба, і де, на Україні, в Полтаві.
Зацікавлять дослідників документи із архівно – кримінальних справ Даниліва Федора Юрійовича, Крушельницького Корнила Андрійовича. Цих людей було притягнуто до кримінальної відповідальності саме за активну участь в Комітеті допомоги голодуючим в Радянській Україні, який діяв у Бучачі у 1933 році. Також експонується «Оголошення Комітету Рятунку України в Бучачі про проведення панахиди 29 жовтня 1933 року» та зразок подання звіту про проведення дня жалоби.
Приверне увагу дослідників і документ із архівно – кримінальної справи по звинуваченню Водяника Федора Івановича, який намагався перетнути кордон із Радянської України в Польщу в 1933 році через те, що «ні в якій капіталістичній країні так погано не живуть, як Радянському Союзі».
Цікавою є і листівка ОУН із інформацією про голодомор 1932 -1933 років в Східній Україні.
В третій частині виставки розміщені документи про «третій удар голодом» у 1946 – 1947 роках. На жаль, він не оминув частину Тернопільської області
Наслідки післявоєнної розрухи та засухи посилювались діями центральних московських органів, які, не рахуючись з конкретними можливостями, вимагали будь-якою ціною виконувати обов’язкові плани хлібозаготівель. Підтвердженням є постанова Тернопільської обласної Ради від 11 липня 1946 року «Про річний план здачі зерна державі з урожаю 1946 року», відповідно до якої було встановлено норми поставки пшениці і інших продовольчих культур згідно довоєнних норм.
Цікавою є і Постанова Ради Міністрів УРСР від 23 жовтня 1946 р. «Про дозвіл виконкому Тернопільської обласної Ради збільшити на 30% норми обов’язкової поставки картоплі врожаю 1946 року для районів, що мають добрий врожай». Зацікавить дослідників інформація про наплив населення для закупівлі хліба і інших сільськогосподарських продуктів в Тернопільську область в 1946 році, оскільки на сході був сильний неврожай і панував голод.
Експонується ще один документ: постанова Тернопільського облвиконкому від 25 жовтня 1946 р. «Про проведення додаткових заходів по економії і наведення порядку по витрачанню хліба». Згідно неї вводилось обов’язкове домішування до пшеничної муки 40 процентів вівсяної, ячмінної і кукурудзяної в хлібопеченні для всіх потреб Тернопільської області.
Зацікавлять дослідників і постанови Підволочиського райвиконкому про розподіл талонів на хліб у жовтні та грудні 1946 року.
Одним із експонатів виставки є листівка ОУН «Лист колгоспників України до ката народів Йоськи Сталіна» із викриттям причин голоду 1946 року.
Завершують виставку спогади про голодомор 1932 – 1933 років уродженців Східної України, які вже в післявоєнний період проживали на території Тернопільської області. Адже нікому не під силу закрити пам’ять. Вона жива і трепетна, як це полум’я на підвіконні.