Інформаційний простір Тернопілля

Якщо часом ви сьогодні прийшли у Тернопільський драмтеатр, щоб, як думають усі нормальні люди, подивитись якусь виставу і побачили у фойє відділи солодощів, золота, посуду, взуття, нижньої білизни і верхнього одягу, і піднявшись на другий поверх – декорації не змінились, то не дивуйтесь – ви помилково не зайшли у супермаркет чи на ринок, а справді потрапили у культурне серце Тернополя. Просто там до 15 червня діятиме виставка-ярмарок легкої промисловості, яку ще й назвали «оригінально» і «по-простому» – «Євростиль».

Як у казці: чим далі – тим страшніше
Не помітити такої «культурної» події і пройти повз неї – просто неможливо. Ще зі сходів драмтеатру вас запрошує відвідати цю «новинку» габаритна реклама у вигляді величезної повітряної кулі і кількох банерів.
Ось і наші журналісти не могли надивуватись цьому диву із див. Переступивши поріг, ми опинилися немов у казці про Івана-Царевича. Тільки тут – інша дорога і інші «винагороди»: направо підеш – золото і труси купиш, наліво – халву, цукерки і сковорідки, прямо підеш – взуття і піджаки придбаєш. Тому хотілося просто піти назад – вийти. Але перед тим, як це зробити, ми, звісно, прагнули зробити фото, щоб всі, хто ще не бачив цього абсурду, міг сповна ним «насолодитись», побачивши все, так би мовити, на власні очі. Тільки чомусь усіх продавців наш фотоапарат відразу насторожив. Посипались питання, навіщо ви фотографуєте, хто дав вам на це право і т.д. Але найбільше те, що ми фотографуємо цю, вибачте, виставку обурило продавчиню чоловічих костюмів. Вона майже кидалась на нас, вимагаючи показати журналістське посвідчення, при цьому викрикуючи на весь театр звинувачення на нашу адресу: «ні з якої ви не газети», «скільки вам заплатили?», «хто вас підіслав?», «ви  не маєте права фотографувати»… На наші докази про законність фотозйомки і про перешкоджання професійній діяльності журналіста ця пані тільки реагувала ще більшою роздратованістю. Тому від гріха подалі ми вирішили покинути цей «обітєль» торгівлі. Щоправда, услід ця сама пані нам крикнула: «скажите «спасибо», что приехали!».
На жаль, розпитати у продавців, звідки вони приїхали, не було можливості, бо права журналістів вони не знають і не поважають. Звісно, закони – тим більше.
Напевно, там, звідки вони приїхали, живуть, як заповідали  «донєцкії» – «по понятіям»…
До речі, драмтеатр є комунальною власністю області, тому дозволи на проведення подібних заходів мали б видавати у облраді, але там, як виявилось, про цю виставку навіть не чули, зіславшись на те, що рішення провести ярмарок самостійно прийняло керівництво театру…

«Окультурюємось» по-новому
І хоча тернополяни не соромились і йшли на цю виставку (хтось – просто з цікавості, а хтось – щоб придбати якийсь товар за дешевшими цінами, щоб хоч на чомусь зекономити з нашими-то зарплатами), більшість все ж були шоковані і висловлювали своє обурення такій нетиповій торгівлі.
Їхню думку розділяємо і ми. Бо де таке бачено, щоб перетворити культурне місце на типовий базар. Я розумію, що гроші потрібно якось заробляти, але ж не у такий ганебний спосіб, у всьому є якась межа.
Що ж, слідуючи цій логіці, давайте показувати вистави на Центральному ринку серед місцевих декорацій! А чому б і ні? Не все ж у драмтеатрі свою творчість демонструвати. А потім ще поїдемо з гастрольним туром по всіх базарах України. Теж непогано! Чого тільки один улюбленець тернополян – хмельницький базар – вартує. Аншлаг забезпечений.
Та й до чого ця назва у виставки?  Хіба що тепер продавати труси і цукерки у культурних закладах – це по-європейськи стильно. Що ж, всі ознаки «ідіократії» (до речі, хто не бачив однойменний фільм, раджу переглянути і зробити висновки) на обличчі: навіщо нам медицина – давайте закриємо лікарні, навіщо нам дошкільна освіта – давайте закриємо садочки, навіщо нам рідна мова – давайте російську зробимо другою державною, ну і навіщо нам тоді та культура – давайте всі заклади культури перетворимо на базари. Невже на черзі філармонія й театр актора і ляльки? Будемо сподіватись, що до такого не дійде, і ця прикра оказія сталася вперше і востаннє у нашому місті.
Проте життя триває, і свято «культури» також: до 15 червня у драмтеатрі ще показуватимуть цю «комедію абсурду».