Інформаційний простір Тернопілля

14 червня у багатьох країнах світу, у тому числі в Україні, відзначають Всесвітній день донора крові. На жаль, донорство у нашій країні стало проблемою хворих та лікарів, а не цілого суспільства. Населення малообізнане у питанні донорства крові у зв’язку з недостатнім висвітленням цієї проблеми в засобах масової інформації. Про гостру потребу донорської крові більшості нашого населення стає відомо лише тоді, коли біда стукає в їхні двері. І тоді кров, така непомітна, коли з нею все гаразд, стає дорожчою золота під час важкої хвороби.

Кров – у дефіциті
Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові. У багатьох розвинутих країнах участь в донорстві крові давно стала таким же обов’язковим елементом здорового способу життя, як і заняття спортом, регулярна диспансеризація, дотримання дієти тощо.
У розвинених країнах донорство крові здійснюється головним чином на безоплатній основі. Це досягається завдяки високому престижу такої форми прояву милосердя, пропаганди донорства і заохоченню безоплатних донорів. В Україні з добровільним донорством справи йдуть значно гірше. Як розповідають лікарі, донорської крові в Україні не вистачає. Причому постійно. За останні 20 років кількість донорів в нашій країні зменшилась більш, ніж удвічі і становить 12-14 осіб на тисячу населення. Це, за даними Ради Європи, в 3-4 рази менше, ніж потрібно для самозабезпечення країни кров’ю.
Щодня тисячі хворих «зависають» між життям і смертю в очікуванні порції чужої плазми, тромбоцитів, еритроцитів або білків. Якщо таким пацієнтам не надати допомогу вчасно, вони можуть померти. Це люди, які потрапили в аварію або постраждали від пожежі, пацієнти, які прибули на пересадку нирки або на операцію кишечника, жінки, яким роблять кесарів розтин і т.д..
Втім коло страдженних, які потребують переливання, не обмежується пацієнтами з великою втратою крові. Існує цілий ряд захворювань, які неможливо вилікувати без систематичного переливання крові та її компонентів. Йдеться про найважчих гематологічні захворювання – гемофілію, рак крові, анемію, захворювання імунної системи. Лікування цих захворювань може тривати роками, і без вливання спеціальних препаратів, виготовлених з крові, такі пацієнти приречені на смерть.

Допомагаєте іншим – допомагаєте і собі
Лікарі кажуть, що прагнення регулярно приходити на пункт здачі крові не виникає у тих людей, які не знають про користь донорства для себе, яке позитивно впливає на організм донора: поліпшує імунітет, стимулює роботу кісткового мозку та органів, що виробляють гормони, загальне самопочуття, відбувається «оновлення» організму.
Медики помітили, що донори рідше гинуть у катастрофах і швидше одужують після складних операцій. У таких людей зникають проблеми з обміном речовин, зайвою вагою і навіть … потенцією! Як пояснюють лікарі, донори краще переносять крововтрати. Адже після кожної здачі крові у донора йде оновлення клітин – кістковий мозок продукує молоді, більш активні еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Крім того, організм виробляє невелику кількість стовбурових клітин. І якщо через місяць-другий донор потрапить у біду і втратить багато крові, він буде більш стійким до крововтрати, ніж людина, яка донором була. З аналогічної причини жінки, які щомісяця переносять менструацію, швидше одужують після крововтратних операцій, ніж чоловіки.

Як стати донором?
З нагоди Дня донора в Україні стартував Всеукраїнський проект «Твоя крапля крові – початок моря життя». Тож кожен тернополянин може долучитися до доброї справи і здати кров у відповідних пунктах здачі..
Донором може стати будь-яка здорова людина віком від 18 до 60 років за умови, що вона не має протипоказань для здачі крові.
Однак, перед дачею крові необхідно дотримуватись певних правил, мати гарне здоров’я та самопочуття, добре відпочити, виспатися. Режим харчування донорів має деякі особливості, зокрема, напередодні кроводачі потрібно вилучити з раціону жирну їжу (масло, сало, жирні м’ясо та рибу, молоко, сметану, яйця, морозиво), адже це призводить до того, що кров насичується жировими речовинами і стає непридатною для переливання. Натомість можна вживати нежирні відварені м’ясо та рибу, каші, картоплю, відварені та сирі овочі, фрукти, соки, компоти, житній та нездобний хліб.
У день давання крові необхідно з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб. Не можна зловживати алкогольними напоями, а за 48 годин до дачі крові слід відмовитись від них взагалі, тому що алкоголь може нанести шкоди пацієнтові, якому може бути перелита така кров. У день здавання крові не можна курити.

***
До слова, з метою заохочення населення до здачі крові або плазми крові законодавчо передбачені відзнаки та нагороди особам, які беруть активну участь у донорському русі. Донори, які безкоштовно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разів, нагороджуються відзнакою «Почесний донор України».
Донорам, які здали кров або плазму крові 100 і більше разів, присвоюється звання «Заслужений донор України». На сьогодні посвідчення «Почесний донор України» мають майже 100 тис. донорів, звання «Заслужений донор України» — 60 осіб. А донору з Дніпропетровська Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання «Герой України».
Варто зазначити, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» донори звільняються від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за ним середнього заробітку в день здавання крові, а також в день медичного обстеження. Після кожного дня здавання крові, в тому числі у разі здавання крові у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час впродовж року після дня здавання крові.