Інформаційний простір Тернопілля

Більшість тернополян, мабуть, як і я, були здивовані результатами фіналу музичного талант-шоу «Голос країни», яке закінчилося минулого тижня на одному із національних телеканалів. Здивовані були, перш за все тим, що лідер глядацького голосування – тернополянин Тарас Мельник, який у попередньому турі отримав більше 80% голосів в підтримку від українців, у фіналі не зміг потрапити навіть в трійку кращих.

“Не вписався”

Фаворитом Тараса вважали і переможець першого сезону «Голосу» – Іван Ганзера, і його тренер Тіна Кароль, та й інших співочих наставників, схоже, вже трохи дратувала така велика кількість прихильників у простого хлопця з «файного міста» – на ютубі виступи виконавця користувались шаленою популярністю і мали сотні тисяч переглядів.
То чому очевидний лідер цього шоу залишився пасти задніх? Відповідь проста – перемога тернополянина, скоріш за все, «не вписувалась» у сценарій «Голосу країни». Як відомо, головними дійовими особами на будь-якому талант-шоу, починаючи від всяких «Танців з зірками» і закінчуючи «Холостяками», є не хто інший, як телеглядачі, а їх потрібно кожен раз чимось дивувати. Ефект несподіваності – саме те, що потрібно для середньостатистичного глядача.
Тож, якщо попередні два сезони шоу вигравали хлопці, то цього року слід віддати пальму першості дівчині. А ще коли ця дівчина не має музичної освіти і є самородком (таких, до речі, на шоу було немало), то це – безпрограшний варіант.
Я зовсім не хочу образити переможницю, вона і справді непогано співає, але так само, як і інші четверо учасників, які пройшли до фіналу, вона органічно виглядає на сцені, як і її конкуренти. Ось чого лише грузин Отто Немсадзе (який зайняв друге місце) вартує: його харизма настільки вразила тренера Святослава Вакарчука, що той, очевидно, розуміючи, що його підопічний не виграє, запропонував у майбутньому свою співпрацю.
До речі, хочеться наголосити ще на такому факті, як проблема національності на шоу. Більшість яро виступали за те, що учасник з іншої країни не може бути голосом України. Частково з цим можна погодитися, адже хочеться підтримати свою рідну українську талановиту молодь, а з іншого боку, ми ж не живемо за колючим дротом, як у Північній Кореї, а маємо можливість їздити по світу та брати участь у конкурсах будь-якої країни. Говорити про якусь образу через те, що грузин міг стати найкращим співаком України, як на мене, може лише людина з комплексом меншовартості, який ніяк не викоріниться з української свідомості.

Кому насправді пощастило?

Тож виграш Анни Ходоровської зовсім не означає, що інші конкурсанти в чомусь гірші, просто їм трошки не поталанило. І справа тут не у кількості набраних відсотків (справжні результати голосування, ми, прості українці, не дізнаємось ніколи, бо нарахувати телевізійники могли що хотіли, головне, що на нас з вами вони заробили немалі гроші). Справа у тому, що їхня історія, та й зрештою перемога, не була настільки несподіваною, як того вимагають талант-шоу.
І не треба звинувачувати тернополян, як про це писали деякі місцеві сайти, у недостатній підтримці свого земляка. За нашими спостереженнями, перемога у шоу ще не гарантує відразу шаленої слави і популярності.
Так, приміром чи дуже популярними є переможці попередніх двох сезонів «Голосу», чи, може, чути десь перших «х-факторівців»? Чи згадає зараз хтось всіх учасників «Фабрики зірок» – першої, другої, третьої, суперфіналу? А може, принаймні, п’ятірку кращих «Суперзірки» чи «Народної зірки», співаків з «Україна має талант». Про них – ні слуху ні духу. А вони ж не втратили голосу, не порвали зі співочою кар’єрою, далі виступають, намагаються гастролювати, записують нові пісні.
Для прикладу: переможниця третього сезону британського «X-фактора» Леона Льюїс їздить по світу з концертами і не сходить з перших рядків європейських хіт-парадів. А найщасливіші переможці українських талант-шоу добре, якщо хоча б раз на рік дають концерти на престижному майданчику. Решту часу подорожують по країні, виступаючи на ювілеях промислових компаній і днях бухгалтерів.

***
Часто учасник, який навіть не дійшов до фіналу, досягає більшого успіху. Бо справжнього артиста творять не ефіри і рейтинги, а репертуар, талант, харизма, працьовитість. Тому не варто засмучуватись і шукати винних у тому, що наш земляк не виграв якесь там телешоу. Думаємо, у майбутньому ми матимемо можливість почути його пісні ще не один раз.