Інформаційний простір Тернопілля

Господарський суд Тернопільської області відмовив у задоволені позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Приватного акціонерного товариства “Тернопільський кар`єр”  про стягнення 50 552,80 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (з врахуванням заяви №1-1-21-1065 (вх. №5634) про зменшення позовних вимог).

Про це стало відомо Інфопростору.

Як йдеться в матеріалах справи, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПАТ “Тернопільський кар`єр” про стягнення 50 552,80 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (з врахуванням заяви №1-1-21-1065 (вх. №5634) про зменшення позовних вимог).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані у засіданні його повноважними представниками, позивач посилається на порушення господарюючим суб`єктом вимог природоохоронного законодавств та встановлення факту засмічення самовільно зайнятих земельних ділянок державної форми власності площею 1,7432 га, які знаходяться на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

Повноважні представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №5/19 від 05.04.2019. Господарське товариство зазначає, що позивач провів позапланову перевірку без участі ПрАТ “Тернопільський кар`єр” щодо якого була наявна інформація по порушення ним вимог екологічного законодавства та не повідомив про проведення такої перевірки акціонерне товариство. Також вказує, що в Акті не зазначено ні координат земельної ділянки, ні підстав, з яких позивач дійшов висновку, що виявлені під час перевірки Чернихівецької сільської ради правопорушення вчинені саме відповідачем. Крім того, питання щодо державного нагляду у сфері землеустрою (самовільного зайняття земельних ділянок) не належить до компетенції Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Управлінням Служби безпеки України у Тернопільській області листом №69/8-502 від 29.01.2017, отриманим Державною екологічною інспекцією 12.02.2018 за №388, контролюючий орган було повідомлено про те, що  в процесі виробничої діяльності ПАТ “Тернопільський кар`єр”, на суміжних з орендованими товариством земельних ділянках,  нагромаджено значні об`єми відходів, що можливо негативно впливають на стан навколишнього природного середовища (вплив на ґрунт, утворення стічних вод, тощо).

За наслідками розгляду цього звернення, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Глущенком М.Г. та Мочулою Н.Л.12.04.2018 на підставі наказу №81 від 10.04.2018 та направлення на проведення позапланової перевірки №125 від 10.04.2018, у присутності державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області  Руснака Ю.В., Чернихівецького сільського голови Кіпибіди М.Є. та головного спеціаліста відділу земельних відносин, комунальної власності, благоустрою та розвитку інфраструктури Чернихівецької сільської ради Антонюк О.І. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог делегованих повноважень у частині надро- та землекористування.

Із наказу №81 та направлення на перевірку №125  слідує, що суб`єктом, діяльність якого перевірялась, була Чернихівецька сільська рада.

При цьому перевіряючими було встановлено, що на території цієї сільської ради знаходиться пісковий та кам`яний кар`єри, які використовуються ПАТ “Тернопільський кар`єр” відповідно до договорів оренди земельних ділянок з Тернопільською обласною державною адміністрацією від 23.08.2017 №37 (кадастровий номер 6122488200:01:001:0557), № 36 (кадастровий номер 6122488800:01:001:002011), від 27.01.2015 №43 (кадастровий номер 6122488800:01:001:0020). Межові знаки усіх земельних ділянок по місцю відсутні (знищені).

Листом №8-19-0.181-255/90-18 від 26.04.2018 Головним управлінням  Держгеокадастру у Тернопільській області повідомлено, що проведеною геодезичною зйомкою було встановлено, що ПАТ “Тернопільський кар`єр” самовільно зайняв земельну ділянку державної форми власності, категорія земель – землі промисловості, площею 1,2857 га на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області та земельну ділянку загальною площею 2,9998 га на території Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

Окрім цього, Держгеокадастр зазначив, що в межах земельної ділянки (на півночі 0,9313 га) проходить складування відходів, розміщений вагончик в якому знаходиться охорона ПАТ “Тернопільський кар`єр”, яка перешкоджає вільно пересуватись по периметру земельної ділянки, а тому державний інспектор не був допущений до більш детальної перевірки (встановлення зняття верхнього шару ґрунту, перевірка засмічення і т.д.).

В межах земельної ділянки на сході 2,0685 га проводиться складування відходів, засмічення земель (суміш каміння глини, корінців дерев), пересувається техніка товариства, однак доступу для більш детального перевірки надано не було.

Зважаючи на це, контролюючим органом, на підставі “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” №149 від 04.04.2007 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених засміченням земельних ділянок, розмір яких становить 124    279,50 грн.

04.05.2018 Інспекцією було направлено на адресу відповідача лист №3-2/1564 з пропозицією надати пояснення щодо проведеної перевірки, а 22.05.2018 копію акта позапланової перевірки від 12.04.2018 та претензію №1-1/1839  з вимогою сплатити завдані збитки.

Відповідач жодних пояснень не надав та не сплатив розміру завданої шкоди, однак надіслав лист-відповідь №2276 від 27.06.2018, в якому зазначив, що відсутня доказова база про засмічення земельних ділянок саме товариством.

На підставі ухвали слідчого судді Збаразького районного суду було призначено комплексну судову земельно-технічну та судово-економічну експертизи у кримінальному провадженні №12018210090000124 від 23.05.2018 року за клопотанням СВ Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.

Проведеною судовою експертизою було встановлено, що площа самовільно зайнятих відповідачем земельних ділянок державної форми власності на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області становить – 1,7432 га, а на території Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області самовільно зайнятих ділянок немає.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог №1-1-21-1065 від 28.03.2019, згідно якої екологічна інспекція здійснила перерахунок розміру завданих збитків та на підставі зазначених вище висновків судових експертиз просить стягнути з акціонерного товариства 50 552,80 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, при цьому площею засмічення визначено 1,7432 га замість попередніх 4,2855 га.

Таким чином, як стверджує позивач, засмічення земельних ресурсів відповідачем і стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з відповідним позовом до Господарського суду Тернопільської області.

У відповідності до ч. 1   ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ч. 2   ст. 11 ЦК України).

Відповідно до приписів   ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з ч.1ст.20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до   ст. 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

У пунктах 2, 3 статті 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.10.2017, визначено, що основним завданням Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо охорони земель.

Згідно підпункту 2б пункту 4 вказаного Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; використання та охорони надр.

Відповідно до ч. 6   ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”   за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В ч. 7 вказаної статті визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 35 Закону України “Про охорону земель” встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно   ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно приписів   ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі   статтею 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166   ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях  відсутня вина у заподіянні шкоди.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності чи відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

1. Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог делегованих повноважень у частині надро- та землекористування від 12.04.2018, позапланова перевірка проводилась у Чернихівецькій сільській раді, про що вказано у графі “Назва підприємства”. Перевіркою встановлено, що на території Чернихівецької сільської ради знаходиться пісковий та кам`яний кар`єри, які використовуються ПАТ “Тернопільський кар`єр” на підставі договорів оренди земельних ділянок, які були надані сільською радою.

Обстеженням території, яка прилягає (на межі) до території зазначених кар`єрів, а також на території старого (відпрацьованого) кар`єру виявлено складування сторонніх предметів та матеріалів (відсів кам`яний та відсів різних фракцій кам`яної породи змішаний із ґрунтом, піском).

При цьому суд зазначає, що у посадових осіб контролюючого органу не було правових підстав проводити обстеження, дослідження та перевірку території, на якій розміщений кам`яний кар`єр та прилегла до нього земельна ділянка (кадастровий номер 6122488200:01:001:0557)

Адже за висновками судового експерта та залученого до перевірки екологічною інспекцією спеціаліста Держгеокадастру у Тернопільській області слідує, що дані об`єкти розташовані на території іншого органу місцевого самоврядування – Старозбаразької сільської ради, а відтак не могли бути об`єктом перевірки згідно із направленням на проведення позапланової перевірки № 125 від 10.04.18 р.  та наказом №81 від 10.04.18 р.,  де підприємством яке перевіряється зазначена Чернихівецька сільська рада.

2. У акті перевірки від 12.04.18 р. вказано, що у процесі обстеження проводились обміри інженером геодезистом ДП “Інституту землеустрою”, який в подальшому мав надати інформацію про законність використання відповідачем земельних ділянок та площу складування посторонніх  предметів та  матеріалів. Однак, ні у акті перевірки, ні у наданих учасниками спору письмових доказах, не зазначено посадового становища та прізвища цієї особи, як і не наведено будь-яких відомостей щодо її правового статусу (перевіряючий, експерт, спеціаліст, тощо). Більше того, матеріали справи не містять жодної інформації від  ДП “Інститут землеустрою” щодо площі складування відповідачем посторонніх предметів та матеріалів.

3.Доказом засмічення спірної земельної ділянки відходами, за твердженням позивача,  є факти , що відображені у листі Держгеокадастру  у Тернопільській області від 26.04.2018 року  №8-19-0.181-255/90-18.

При цьому суд зважає, що відповідно  до Земельного кодексу України та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, до повноважень якого належить розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно п.п.251, 257та 258 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру – Держгеокадастр здійснює заходи щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Статтею 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”   передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

У листі Держгеокадастру №8-19-0.181-255/90-18  міститься  посилання на наказ цього органу від 29.03.2018 №151-ДК про проведення у термін з 29.03.2018 по 13.04.2018 перевірок земельних ділянок, які знаходяться в межах Старозбаразького родовища вапняку, кадастровий номер 6122488200:01:001:0557, та в межах Чернихівецького родовищу піску, кадастровий номер 6122488800:01:001:1111. Тобто, за цим розпорядчим документом, перевірка мала проводитися у  ПАТ “Тернопільський кар`єр”, адже  перелічені земельні ділянки використовуються саме вказаним суб`єктом господарювання. Однак, ні акту перевірки, ні протоколу про адмінправопорушення, ні будь – яких інших результатів , які б вказували на те, що така перевірка фактично було проведена, позивачем до матеріалів справи не долучено. Як наслідок, суд вважає доведеним твердження відповідача про те, що у встановленому порядку  Головним  управлінням  Держгеокадастру у Тернопільській області перевірка   ПАТ “Тернопільський кар`єр” у термін з 29.03.2018 по 13.04.2018 не проводилася.

4. У спірних правовідносинах при визначенні площі засміченої земельної ділянки – 1,7432 га екологічна інспекція послуговується висновками судових експертиз №954 та №955, що були складені експертами Тернопільським відділенням КНІДСЕ на підставі ухвали слідчого судді Збаразького районного суду про призначення комплексної судової земельно-технічної та судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12018210090000124 від 23.05.2018 року за клопотанням СВ Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.

Зокрема, у зазначених вище висновках судовими експертами констатовано, що самовільне зайняття ПАТ “Тернопільський кар`єр” земельної ділянки державної форми власності на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області має місце і площа самовільно зайнятої ділянки для видобування піску складає 1,7432 га за рахунок земель промисловості.

Вказана експертами площа самовільно захопленої ділянки визнана позивачем засміченою.

Однак, суд звертає увагу на те, що експертам на вирішення були поставлені питання щодо самовільного зайняття ПАТ “Тернопільський кар`єр” земельних ділянок, визначення їх площі, місця знаходження та цілей їх призначення. Правоохоронними органами питання щодо встановлення факту засмічення вище вказаних ділянок перед експертами не ставились, а відтак останніми вони і не  досліджувались.

Більше того, у експертизі №954/18-22 по четвертому питанні експертами зроблено висновок, що земельна ділянка площею 1,7432 самовільно зайнята відповідачем для видобування піску,  а не складування відходів.

Варто при цьому зазначити, що і у листі №8-19-0.181-255/90-18 від 26.04.2018 Держгеокадастр зазначає, що на самовільно захопленій ділянці ПАТ “Тернопільський кар`єр” провадить господарську діяльність (складує корисні копалини, використовує техніку),  а не лише зберігає відсів.

Таким чином, на переконання суду, позивач не мотивовано ототожнює площу самовільно зайнятої ділянки із площею ділянки, яку засмічено. Адже подібного жодна правова норма не допускає. Більше того, законодавством передбачена самостійна відповідальність господарюючих суб`єктів за заняття ними земельних ділянок без належних підстав. Вона жодним чином не кореспондується із правовими наслідками від засмічення земельних ресурсів відходами.

Як наслідок, судом критично оцінюється посилання контролюючого органу на те, що вся самовільно зайнята земельна ділянка є засміченою відходами. Адже такий висновок жодним наявним у справі доказом не підтверджується.

5. Щодо коефіцієнта засмічення земельної ділянки, який характеризує ступінь засмічення її відходами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до   ст. 1 Закону України “Про відходи”   відходами є  будь-які речовини, матеріали   і   предмети,   що утворилися   у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не   мають подальшого використання за місцем їх утворення   чи   виявлення   і   від яких їх власник позбувається, має намір   або   повинен   позбутися шляхом   утилізації   чи   видалення.

Шкода, заподіяна земельним ресурсам, розраховується на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за № 422/13689 (далі – Методика).

Відповідно до п. 3.5 Методики,  при  виявленні  засмічення  визначаються на місці обсяги засмічення  відходами  та  інші  показники,  які   необхідні   для визначення розмірів шкоди. Об`єм  відходів  (куб.м),  що  спричинили  засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та  товщини  шару  цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

А у відповідності із додатком 10 Методики, джерелом визначення площі забрудненої ділянки та об`ємів відходів є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

Проте,  позивачем не надано суду жодного  із перелічених вище документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення ним чіткої площі засміченої земельної ділянки та об`єму відходів, що знаходились на ній.

Адже  під час перевірки 12.04.18 р. жодних вимірювань показників та властивостей ґрунту не проводилось, будь-яких актів про засмічення та відбору проб ґрунтів не складалось.

У листі  Держгеокадастру від 26.04.2018 лише зазначено,  що державного інспектора не було допущено до більш детальної перевірки для встановлення зняття верхнього шару ґрунту, перевірки засмічення і т.д. на земельну ділянку, що знаходиться на території Старозбаразької сільської ради площею 2,9998 га.

Однак, предметом даного спору є засмічення земельної ділянки, що розташована на території Чернихівецької сільської ради. Щодо зазначеної ділянки, державний інспектор обмежився лише вказівкою на площу самовільного захоплення – 1,2857 га, однак жодних причин, з яких ним не було складено акт про засмічення земель, не проведено обміри товщини шару відходів, вимірювання та відбір проб ґрунту, тощо,  ним не зазначено.

Також, в порушення вищевикладених вимог, в акті перевірки відсутня схема розміщення відходів, що не має можливості встановити засмічену спірну ділянку, оскільки дослідження земельної ділянки проводилось лише візуально. У своєму листі Держгеокадастр зазначає, що під час обстеження проведені геодезичні зйомки, однак такі у матеріалах справи відсутні.

При цьому суд констатує, що законодавством не передбачено такий спосіб визначення об`єму відходів, як візуальний огляд території. У розрахунку відшкодування розміру збитків та наданих суду  06.05.2019 року письмових поясненнях №1-1-21-1577 екологічна інспекція зазначає, що спірна земельна ділянка засмічена промисловими відходами. Але це твердження має бути підтверджене належними та допустимими доказами, яких  у справі немає. Адже, ні  в одному із документів на які посилається контролюючий орган не конкретизовано відомостей щодо структури відходів, які знаходилися на спірній земельній ділянці.

6. Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини ( постанова Верховного Суду від 13.04.18р. у справі №904/6886/17).

Забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Однак позивачем факту того, що засмічення мало місце та призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, належним чином не встановлено, та відповідними доказами не доведено.

7. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Пунктом 5.6. Методики передбачено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а у відповідності із ч. 2 ст. 20 Закону України “Про оцінку земель”   дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Всупереч зазначених правових норм, розрахунок розміру шкоди, проведений позивачем на підставі листів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №8-19-0.7-1174/2-18 від 22.02.2018, а не на підставі визначених законодавцем документів.

Пунктом 3.3. Методики обумовлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При цьому суд зазначає, що у спірних правовідносинах контролюючий орган у визначеному законом порядку перевірки ПАТ “Тернопільський кар`єр” не провів, відповідного акту не склав, посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності не притягнув. Натомість провів обрахунки шкоди виключно на підставі матеріалів, які фактів забруднення та засмічення земель не підтверджують.

З наведеного суд вважає, що державною екологічною інспекцією неналежним чином реалізовано власні функції щодо державного контролю за охороною довкілля, внаслідок чого суд не вбачає правових підстав для притягнення акціонерного товариства до цивільно-правової відповідальності у вигляді заявленої  до стягнення шкоди.

Таким чином, суд відмовив у задоволені позову.