Інформаційний простір Тернопілля

Колишній народний депутат України Володимир Бойко розповів, як сільгоспвиробники уникають сплати податків. Через це страждають і місцеві бюджети і державний бюджет.

Тільки не зрозуміло, чому це мовчки спостерігають чиновники та правоохоронці?

“Зовсім скоро на українських полях позолотіють колоски. Почнуться жнива. Цей період є дуже важливим, адже всерйоз впливає на економіку нашої держави. Обсяги зібраного врожаю впливатимуть на ціноутворення та навіть на коливання валютного курсу. Збір урожаю буде досить тривалим. Найперше з полів приберуть пшеницю та ячмінь. Потім збиратимуть ріпак, соняшник, сою, кукурудзу. Це основні культури, якими засівають поля на Тернопільщині. Все менше в нашому краї популярне овочівництво. Звісно, якщо не рахувати вирощування для власних потреб.
Але я про інше…
Найбільші сільгоспвиробники з полів урожай вивозять багатотомними вантажівками. На одну машину завантажують 20-30 тонн. Тоді ці вантажівки під палючим сонцем їдуть по автомобільних шляхах. Висока температура, велика вага та не дуже якісні ремонти на дорогах в комплексі призводять до руйнування автошляхів.
А тепер давайте зробимо декілька простих арифметичних розрахунків.
В Тернопільській області близько мільйона гектар земель сільськогосподарського призначення. Ці землі обробляються за допомогою техніки. Цикл польових робіт включає в себе чимало складових. Землю потрібно зорати, вивезти посівний матеріал та добрива, посіяти, декілька разів покропити, зібрати урожай, вивезти його з поля, доставити до елеваторів, потюкувати солому. Загалом затрати палива за повний цикл в розрахунку на один гектар становить близько 50 літрів. Тепер давайте врахуємо похибку на те, що частина земель обробляється без техніки або техніка задіяна не на усіх етапах (таких випадків досить мало і переважно це частково стосується приватного присадибного городництва). Також припустимо, що в окремих випадках при обробці великих ділянок може випасти один етап, коли дискування проводиться одночасно з посівом або солому не тюкують. Ще врахуємо, що не весь обсяг земель обробляється. Тобто, для обрахунку візьмемо не 50 літрів пального на один гектар, а, скажімо, 25. Точно не менше. А тепер помножимо цих 25 літрів на мільйон гектар. Виходить, що в рік для обробки сільськогосподарських земель необхідно близько 25 мільйонів літрів або близько 25 тисяч тонн пального.
Базовим видом пального в сільському господарстві є дизельне паливо. Використання техніки з бензиновими моторами та газовими установками справді є незначним.
А тепер давайте подивимось на статистику. В минулому 2018 році в Тернопільській області продано 23 тисячі тонн дизельного палива. Розрахунок брався із продажів автозаправними станціями, але саме цей розрахунок враховується і при відрахуваннях акцизу до місцевих та державного бюджету. Таким чином, в області дизельного пального продається менше, аніж потрібно для сільського господарства. А ще ж є пасажирські та вантажні перевезення, приватний легковий транспорт, які теж використовують дизпаливо.
Тільки в мене нестиковочка?
А якщо з цього пального не сплачується не лише акциз, але й податок на прибуток то лише з нашої області бюджети всіх рівнів втрачають більше сотні мільйонів гривень. В тому числі мова йде й про ті кошти, які повинні спрямовуватися на ремонт доріг.
Звісно, що влада багато років старається залатати такі дірки в бюджетах. Але не виправленням ситуації, а кредитами в МВФ, Світового банку та інших іноземних інституціях. А щоб ці кредити віддавати потім доводиться підвищувати пенсійний вік і збільшувати тарифи,” – пише Володимир Бойко.