Інформаційний простір Тернопілля

Тернопільський державний медичний університет зумів відсудити кошти в недобросовісного постачальника.

Про це стало відомо Інфопростору.

Державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України”, надалі – позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи – підприємця Щурука Олександра Миколайовича, надалі – відповідач, про стягнення 66 114,20 грн, з яких: 34 197,00 грн – неустойка, 31 917,20 грн – штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1267 від 17.12.2018, зокрема в частині непоставки товару в обумовлений Договором строк.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про закупівлю товару за державні кошти №1267 від 17.12.2018 та додатку №1 до нього, претензій за №04/2765 від 29.12.2018 та за №19/1116 від 14.02.2019 з доказами їх надіслання на адресу відповідача.

17.12.2018 між Державним вищим навчальним закладому “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України” як Покупцем, з однієї сторони, та Фізичною особою – підприємцем Щуруком Олександром Миколайовичем як Постачальником, з іншої сторони, було укладено Договір №1267 про закупівлю товару за державні кошти (надалі – Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у встановлений строк у власність Покупця товар, в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в Договорі, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його: найменування: Моноблок Artline Busines S41 v05 (S41v05), Клавіатура Frime FKBS-002 (FKBS-002 USB, Миша Frime FM-010 Black/Red USB (FM-010BR), згідно специфікацій до Договору. Загальна сума цього Договору складає 455 960,00 без ПДВ. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язався, зокрема: упакувати товар, забезпечити його схоронність при транспортуванні і передати його в стані обумовленому цим Договором; своєчасно та належним чином реагувати на запити і пропозиції Покупця; поставити товар, який повинен бути новим, тобто таким, що раніше не використовувався та його дата виробництва повинна бути не раніше 2017 року виготовлення; нести відповідальність за несвоєчасне та належне виконання взятих на себе зобов`язань в порядку, передбаченому даним Договором та чинним законодавством України. Покупець зобов`язується своєчасно, у встановленому порядку прийняти та оплатити в повному обсязі і належним чином наданий товар; відповідно до положень ст. 49 Бюджетного кодексу України своєчасно надати до державного казначейства доручення на здійснення платежу, прийнятого відповідно до умов цього Договору.

П. 3.2 Договору сторони встановили, що товар має бути поставлений до 20.12.2018. Належна поставка (передавання) товару фіксується відповідною накладною, яка передається бухгалтерії Покупця для оплати не пізніше 22-го числа поточного місяця (п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 3.11 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання товару по накладній – впродовж 30 календарних днів з дня його отримання.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Закінчення терміну дії даного Договору не звільняє Сторони від обов`язку повного та належного виконання ними своїх зобов`язань за Договором (п. п. 6.1, 6.2 Договору).

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі – ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 662, 663 ЦК України визначено обов`язок Продавця передати Покупцеві товар визначений договором купівлі-продажу та у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України визначено, що в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочини сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару та встановили обов`язок Постачальника (відповідача у справі) поставити останній у строк до 20.12.2018.

Однак, як стверджує позивач, вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній взятих на себе зобов`язань щодо поставки визначеного у Договорі товару та в обумовлений Договором строк не виконав.

П. 4.3 Договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів поставки товару, недопоставки товару в повному обсязі заявленому Покупцем Постачальник, сплачує неустойку у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожен день затримки; а за затримку понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Зважаючи на допущені відповідачем порушення щодо терміну поставки товару, 29.12.2018 позивач звернувся до ФОП Щурука О.М. з претензією за №04/2765 про сплату обумовленої Договором неустойки в розмірі 4 103,64 грн. Дана претензія надіслана позивачем на адресу відповідача 04.01.2019, проте повернута органом поштового зв`язку із відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”.

15.02.2019 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію за №19/1116 від 14.02.2019, згідно якої, зважаючи на невиконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару до 20.12.2018, на підставі п. 4.3 Договору, просив в добровільному порядку сплатити неустойку в розмірі 25 533,76 грн та штраф в розмірі 31 917,20 грн. Однак, дана претензія була залишена відповідачем також без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ч. 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі наведених вище положень чинного законодавства та умов укладеного правочину ( п. 4.3), зважаючи на встановлений умовами Договору термін поставки Товару – до 20.12.2018 та допущене відповідачем порушення вказаного строку, позивачем за період з 21.12.2018 по 05.03.2019 нараховано та заявлено до стягнення неустойку в сумі 34 197 грн  та за затримку поставки Товару понад 30 днів – штраф у розмірі 31 917,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, Господарський суд Тернопільської області прийняв рішення стягнути з фізичної особи – підприємця Щурука Олександра Миколайовича на користь Державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України”, вул. Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001 (п/р 35220266004491 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код 02010830) 34 197 грн 00 коп. неустойки, 31 917 грн 20 коп. штрафу, нарахованих за невиконання зобов`язань за Договором про закупівлю товару за державні кошти № 1267 від 17.12.2018 та 1 921 грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.