Інформаційний простір Тернопілля

Суд не притягнув до відповідальності старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Тернопільської ОДПІ управління податків та зборів з фізичних осіб за неподану декларацію, хоч і визнав її винною у вчинені правопорушення.

Про це стало відомо Інфопростору.

Як йдеться в матеріалах справи, Свинтух Р.З., працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Тернопільської ОДПІ управління податків та зборів з фізичних осіб, будучи державним службовцем категорії «В» посад державної служби та згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у встановлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинила правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,

Так, вона з жовтня 1995 року працює в податкових та фіскальних органах. 16 травня 2017 року переведена до Головного Управління ДФС у Тернопільській області.

З 02 жовтня 2018 року відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у Тернопільській області від 01 жовтня 2018 року за №299-о, її переведено на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Тернопільського управління. Свинтух Р.З. підтверджено спеціальне звання інспектора податкової та митної справи 1 рангу.

Відповідно до публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, Свинтух Р.З. подавала декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2016 рік та 2017 роки, своєчасно з дотримання вимог Закону, що підтверджує її ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Вона ознайомлена із антикорупційних законодавством.

07 вересня 2017 року, на підставі договору дарування за № 1087 від 07 вересня 2017 року, жінка набула у власність земельну ділянку пл. 1500кв.м. Вартість набутої у власність земельної ділянки становить 126 165 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року.

Реєстрація земельної ділянки проведена 07 вересня 2017 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказане підтверджується інформацією у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Свинтух Р.З.  за 2017 рік.

Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600грн., тобто на час набуття спірного майна, його вартість перевищувала 50 прожитковим мінімумі, тобто 80 000грн.

Відтак, у Свинтух Р.З. у період з 00 :00 год. 08 вересня 2017 року по 23 год. 59 хв. 17 вересня 2017 року виник обов`язок у десятиденний строк з моменту набуття у власність майна повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. У встановлений строк та по даний час вона не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані .

Таким чином, Свинтух Р.З. працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Тернопільської ОДПІ, будучи державним службовцем та суб`єктом, на якого поширюється вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення встановленого законом десятиденного строку, без поважних причин, не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме набуття у власність майна вартість якого на день реєстрації перевищує 80 000 грн., чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні жінка вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП не визнала. Вказала, що не приховувала факт набуття у власність даного майна, оскільки у щорічній декларації повідомила про його наявність. У вересні 2017 році намагалась подати повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, однак з невідомих їй причин такі дії нею не були завершенні.

Прокурор Вікарук Ю.Ю. протокол підтримав та пояснив, що вина Свинтух Р.З. у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, а тому її слід визнати винною у вчиненні інкримінованого корупційного правопорушення. При цьому, зазначив, що на час розгляду справи закінчились строки накладення стягнення, що є підставою закриття провадження у справі.

Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення Свинтух Р.З., захисника щодо закриття провадження у справі за закінчення строків притягнення до відповідальності, думку прокурора щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, дослідивши в сукупності наявні у справі докази та кожен зокрема, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Згідно з вимогами  статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

У примітці даної статті зазначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог п. 13 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з вимогами п.п. «в» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі, державні службовці.

В силу вимог ч.ч. 2,3 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що станом на вересень 2017 року Свинтух Р.З. працювала на посаді старшого державного інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Тернопільської ОДПІ управління податків та зборів з фізичних осіб та була державним службовцем.

Вказаний факт визнається також Свинтух Р.З. в судовому засіданні.

02 жовтня 1995 року вона склала присягу державного службовця, що підтверджується текстом присяги підписаним нею особисто.

16 травня 2017 року Свинтух Р.З. була особисто ознайомлена із Законом України «Про запобігання корупції», що підтверджується її особистим підписом у розписці від 16 травня 2017 року.

       16 травня 2017 року жінка була особисто ознайомлена про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушеннями, у тому числі щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що підтверджується її особистим підписом у попередженні від 16 травня 2017 року.

Наказом начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області ДФС України за № 299-0 від 01 жовтня 2018 року, старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Тернопільської ОДПІ Свинтух Р.З. переведено на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Тернопільського управління .

07 вересня 2017 року, на підставі договору дарування за № 1087 від 07 вересня 2017 року посвідченого приватним нотаріус Василевич О.О., жінка набула у власність земельну ділянку пл. 1500кв.м., що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2019 року за №157434738 та визнається Свинтух Р.З.

Державна реєстрація земельної ділянки проведена 07 вересня 2017 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вартість набутої у власність земельної ділянки становить 126 165 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року, що визнається Свинтух Р.З. та підтверджується відомостями щорічної декларації за 2017 рік.

Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Таким чином, жінка будучи суб`єктом декларування, набувши у власність 07 вересня 2017 року земельну ділянку вартістю 126 165 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк з моменту придбання майна не повідомила письмово  Національне агентство, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Опрацювання відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що Свинтух Р.З. не подавала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо придбання спірної земельної ділянки. Про набуття у власність даного майна остання повідомила лише у щорічній декларації за 2017 рік.

Моніторинг щорічної декларації за 2017 рік засвідчив, що у ній містяться дані про набуття у власність Свинтух Р.З. даної земельної ділянки 07 вересня 2017 року вартістю 126 165 грн.

Таким чином, суд вважає, що вина жінкиу вчиненні адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП повністю підтверджується доказами, дослідженими та оглянутими у судовому засіданні, а саме:

       – протоколом про адміністративне правопорушення за №63 від 25 лютого 2019 року;

       – копією наказу за №299-о від 01 жовтня 2018 року;

– витягом (скріншотом) з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua), з якого вбачається, що станом на дату оформлення матеріалів справи повідомлення про зміни в майновому стані відсутні;

– витягом щорічної декларації Свинтух Р.З. за 2017 рік з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua);

– попередженням про обмеження, спрямовані на запобігання корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень від 16 травня 2017 року;

– письмовою розпискою Свинтух Р.З. від 16.05.2017 року про ознайомлення з ЗУ «Про запобігання корупції»;

– письмовою розпискою Свинтух Р.З. від 25.10.2017 року про ознайомлення з Правилами етичної поведінки та запобігання корупції від 25.10.2017 року;

– особою карткою Свинтух Р.З.;

– присягою державного службовця від 02 жовтня 1995 року;

– Посадовою інструкцією та відомостями про її ознайомлення;

– інформацією з Державного реєстру речових прав від 25.02.2019 року.

Таким чином, суд, проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до переконання, що в діях Свинтух Р.З. є ознаки правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, тобто не повідомлення НАЗК, без поважних причин, у встановлений законом десятиденний строк, про суттєві зміни у майновому стані, а саме набуття у власність майна вартість якого на день реєстрації перевищує 80 000 грн.

Суд не приймає до уваги твердження Свинтух Р.З. про те, що вона не намагалась приховати дане майно як такі, що не мають правового значення для кваліфікації дій останньої за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Доводи жінки про те, що вона намагалась подати повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Водночас, згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При розгляді справ та вирішення питання про строк накладення стягнення необхідно з`ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу 25 лютого 2019 року.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 18 вересня 2017 року.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, було вчинено 18 вересня 2017 року та виявлено 25 лютого 2019 року, суд приходить до переконання, що спливли строки накладення стягнення, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із вимогами п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що Свинтух Р.З. слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та провадження у даній справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням наведеного, безпідставними є доводи Свинтух Р.З. та захисника щодо закриття провадження у справі без встановлення вини, оскільки суд при вирішенні справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення,чи винна дана особа. Строки встановлені ст. 38 КУпАП впливають лише на вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення та жодним чином не виключають у діях жінки складу правопорушення за ч. 2 ст. 172-6КУпАП.

При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, вважаю, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, суд прийняв рішення визнати Свинтух Р.З. винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП .

Провадження у справі про притягнення Свинтух Р.З. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити, у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи судом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 3 ст. 38 КУпАП.