Інформаційний простір Тернопілля

Гусятинський районний суд виніс вирок в кримінальному провадженні №12018210070000304 від 09 грудня 2018 року за обвинуваченням жінки, що в кінці минулого року підрізала свого співмешканця.

Про це стало відомо Інфопростору.

Як йдеться в матеріалах кримінального провадження, 09 грудня 2018 року приблизно о 21.00 годині, в одній із кімнат житлового будинку між співмешканцями – обвинуваченою та потерпілим, які обоє перебували в стані алкогольного сп’яніння, розпочалася словесна суперечка, в процесі якої потерпілий наніс два удари рукою в обличчя обвинуваченої. В жінки на ґрунті неприязних відносин з мотивів помсти за образливу на її думку поведінку потерпілого, виникла мета спричинення тяжкого, небезпечного для життя в момент заподіяння, тілесного ушкодження. Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачена, діючи умисно та протиправно, встала зі столу, підійшла до кухонного столу в тій ж кімнаті, з якого взяла в руку ніж і, підійшовши до потерпілого, який лежав на дивані нанесла удар в ділянку правої половини грудної клітки потерпілого, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої половини грудей з ушкодженням правої легені, що ускладнилось розвитком правобічного гемопневмотораксу, яке за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою винуватість у скоєнні інкримінованого її кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялась, повністю підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та показала, що дійсно в зазначений в обвинувальному акті час, місці, у вказаний спосіб вона нанесла удар ножем у груди потерпілого. Вказаний удар нанесла потерпілому, який лежав на дивані та дивився телевізор, ножем, якого взяла з кухонного столу, який знаходився в тій ж кімнаті, «з нервів», оскільки нанесенню даного удару передувало нанесення її потерпілим пари ударів в голову під час словесної суперечки між ними за столом, після того як вони разом із її матір’ю і братом за столом в кімнаті житлового будинку за місцем їх проживання розпивали спиртне. Також вказала, що після того, як вона нанесла удар у груди потерпілому, вона вибігла в коридор, після того в іншу кімнату, де проживав її брат і після того разом, з братом повернулася до кімнати, де залишила потерпілого. Побачивши кров на грудях потерпілого, вона намагалася зателефонувати до Гримайлівської лікарні, проте, оскільки руки тремтіли, вона попросила свого брата піти до сусіда, щоб він викликав карету швидкої допомоги. Під час того, як її брат побіг до сусіда, вона потерпілому надавала допомогу, а саме, прикривала рану ватою, бинтом. Коли приїхала карета швидкої допомоги, вона разом із потерпілим поїхали до Гусятинської ЦКРЛ. У вказаній лікарні потерпілого помістили до відділення реанімації, а її працівники поліції відвезли до Гусятинського відділення поліції, де вона знаходилася до ранку наступного дня. Наступну добу вона утримувалася в Чортківському ІТТ. Також вказала, що під час вчинення вказаного злочину вона та потерпілий перебували в стані алкогольного сп’яніння. Вона не пам’ятає, куди вона після нанесення удару ножем потерпілому, «поділа» ніж. Крім того вказала, що словесну суперечку розпочав потерпілий, але з якої причини, вона не знає. Після нанесення її ударів потерпілим у голову, останній її не чинив перешкод для того, щоб вона вийшла з кімнати, і вона з метою уникнення конфлікту мала можливість вийти як у іншу кімнату так і на двір, проте, цього не зробила. Також зазначила, що вона із своїм співмешканцем-потерпілим до 09.12.2018 року неодноразово сварилися з різних причин, і деякі з вказаних сварок переростали в бійку між ними, а також вживала спиртне один раз на місяць. Під час перебування в лікарні потерпілого в наслідок нанесення нею вказаного тілесного ушкодження вона купувала ліки на його лікування. В тому, що скоїла, щиро кається і просить суворо не карати її за скоєне.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому обвинуваченою 09 грудня 2018 року удару в праву половину грудної клітки та дав аналогічні показання щодо обставин, часу, місця, способу вчинення нею відносно нього злочину. Вказав, що коли він лежав на дивані то бачив як обвинувачена підходила до нього, проте не зрозумів чому вона до нього підходить. Ніж у руці обвинуваченої побачив, коли вона наносила удар. Зазначив, що він міг би уникнути нанесення вказаного удару – перевернутися на сторону, зіскочити з дивану якби був тверезим. Також вказав, що дійсно обвинувачена надавала йому допомогу після вчинення злочину також купувала ліки на його лікування. Він до обвинуваченої немає претензій ні матеріального, ні морального характеру. Вказав, що остання просила у нього пробачення. Просив не карати її суворо, призначити найменше покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Таким чином, оцінивши всі докази суд прийняв рішення визнати жінку винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

   В силу вимог ч.1 ст.76 КК України на жінку покладено обов’язки:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.