Інформаційний простір Тернопілля

Тернопільський міськрайонний суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно заступника начальника управління – начальника відділу з питань внутрішньої політики управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації.

Про це стало відомо Інфопростору.

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 21 травня 2019 року одержано з Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для розгляду матеріали про притягнення чиновника до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Як вбачається із протоколу № 167 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП від 16 травня 2019 року, чиновник, працюючи на посаді заступника начальника управління – начальника відділу з питань внутрішньої політики управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б» посад державної служби та згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону) суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого строку подання щорічної декларації (з 01 січня 2017 року до 01 квітня 2017 року), а саме 11 жовтня 2018 року подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні чиновник вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав, посилаючись на те, що у його діях немає умислу. Він зберіг чернетку заповненої декларації 29 березня 2017 року, робив спроби подати декларацію, але не вдавалось. Після того, як НАЗК надійшов припис на усунення порушень, він в десятиденний термін подав декларацію за звітний 2016 рік. Декларація за попередній звітний період подана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно.

Прокурор в судовому засіданні просить притягнути чиновника до адміністративної відповідальності, так як вважає, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що чиновник  20 травня 1997 року склав присягу державного службовця (п. 18 особової картки державного службовця), з 28 квітня 2016 року призначений на посаду заступника начальника управління – начальника відділу з питань внутрішньої політики управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, тобто був державним службовцем категорії «Б» посад державної служби. З вимогами Закону України «Про запобігання корупції» в частині подання щорічної декларації він ознайомлений, що підтвердив у судовому засіданні.

Як слідує із записів у трудовій книжці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чиновник 03 червня 2019 року звільнений з посади заступника начальника управління – начальника відділу з питань внутрішньої політики управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, за угодою сторін (наказ № 23-к від 03 червня 2019 року).

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

В абзаці 15 ч. 1 ст. 1 Закону зазначено, що суб’єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а” і “в” пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1,підпунктах “а”і”в”пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином, враховуючи вище викладене, чоловік, будучи державним службовцем та згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, був зобов’язаний з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року протягом 90 календарних днів, тобто до 01 квітня 2017 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, однак декларація особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, подана несвоєчасно, а саме 11 жовтня 2018 року.

Згідно відповіді НАЗК № 93-05/4886/17 від 02 березня 2017 року дата публікації документів, зазначена у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб’єктами декларування документів до реєстру.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ рішення НАЗК № 3 від 10 червня 2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року (далі- рішення НАЗК №3), після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб’єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.

Перед підписанням документа суб’єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.

Усі інші документи, які суб’єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП.

Пунктом 9 Розділу ІІ рішення НАЗК № 3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб’єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб’єкта декларування.

Після отримання зазначеного повідомлення суб’єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаних вимог закону не дотримався. Збереження чернетки декларації 27 березня 2017 року не є її поданням, а тому суд відхиляє такі доводи.

Щодо неможливості внесення декларації у зв’язку із збоями в роботі реєстру, то суд виходить з наступного.

Відповідно до листа НАЗК від 23 травня 2017 року №03-05/16382/118 обстеження окремих функцій інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 25 січня 2017 року засвідчено некоректну роботу програмного забезпечення в період з 01 січня 2017 року по 19 год. 30 хв. 04 січня 2017 року. З метою створення належних умов для суб’єктів декларування адміністратором Реєстру ДП «УСС» спільно з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України протягом 24-28 березня 2017 року здійснювались заходи з оптимізації та переконфігурування обчислювальних ресурсів, що потребувало декількох зупинок та перезапусків окремих компонентів та ITC Реєстр в цілому. У всі інші дні Реєстр функціонував та працював у штатному режимі.

Рішенням НАЗК № 224 від 08 червня 2017 року «Про визначення періодів, протягом яких спостерігалися перебої у роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено такі періоди: 3/2/2017 – 9:00-12:00; 3/12/2017 – 2:00-7:00; 3/15/2017 – 22:00-24:00; 3/16/2017 – 0:00-3:00, 7:00-8:00; 3/19/2017 – 8:00-11:00; 3/24/2017 – 6:00-8:00; 3/26/2017 – 12:00-24:00; 3/27/2017 – 0:00-8:00; 3/28/2017 – 1:00-10:00. У всі інші дні Реєстр функціонував та працював у штатному режимі.

Тобто, в період з 01 січня 2017 року до 01 квітня 2017 року чиновник мав 90 календарних днів, за виключення вищевказаних періодів, для заповнення та перевірки наявності на сайті декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, однак останнім не буливи конані вимоги Закону в цій частині. Ознайомлення чиновника із Законом України «Про запобігання корупції» підтверджується інформацією в п.15.4 особової картки державного службовця, де стоїть особистий підпис останнього.

Відтак, чиновник, будучи особою, яка відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, без поважних причин, несвоєчасно, тобто після встановленого періоду декларування (з 01 січня 2017 року до 01 квітня 2017 року), а саме 11 жовтня 2018 року подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності вказує на наявність в діях чоловіка складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та на доведеність вини останнього у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Водночас, суд вважає, що про обставини вчинення чиновником правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП уповноваженому органу – Національному агентству з питань запобігання корупції, яке здійснює контроль та повну перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, було відомо ще у жовтні 2018 року, і саме на виконання припису цього органу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, 11 жовтня 2018 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Разом з тим, уповноважені особи Національного агентства не вчиняли дій, спрямованих на притягнення чиновника до адміністративної відповідальності.

Тобто, Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, будучи спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції, вжило достатніх заходів щодо виявлення вчиненого чоловіком корупційного адміністративного правопорушення, після того, як дане правопорушення вже було виявлено Національним агентством, що є підставою для закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вчинено чоловіком 01 квітня 2017 року, після чого виявлене Національним агентством у жовтні 2018 року, що було встановлено в судовому засіданні, а тому суд приходить до переконання, що на момент розгляду даної справи закінчились строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП. При цьому суд не бере до уваги твердження прокурора, що фактичним днем виявленням вчиненого останнім правопорушення, пов’язаного із корупцією є дата складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією, тобто 16 травня 2019 року, оскільки протокол фіксує факт скоєння правопорушення, яке було попередньо виявлено в ході перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд вважає, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.