З тернопільського підприємства стягнули понад 100 тисяч гривень за “договорняк” на тендері

Господарський суд Тернопільської області виніс рішення в справі за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 105 984,00 грн., з яких: 52 992,00 грн. штрафу та 52 992,00 грн. пені в дохід Державного бюджету.
Про це стало відомо Інфопростору.
Як йдеться в матеріалах справи, адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи №891-УД, винесено рішення №69/11-р/к від 07.12.2018р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, яким визнано, що ТОВ “Євробуд-Груп” та ТОВ “ВБФ “Гефест” вчинили порушення передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження поведінки при підготовці та участі у торгах щодо закупівлі: Капітальний ремонт водолікувального відділення Товстенської РЛК в смт. Товсте по вул. Робітнича, 1 код ДК 021:2015:45000000-7 “Будівельні роботи та поточний ремонт” (ідентифікатор закупівлі у системі “Prozorro” UA-2018-06-25-000004-b).
За вищевказане порушення накладено, зокрема, на ТОВ “ВБФ “Гефест” штраф у розмірі 52 992 грн., які останній зобов`язувався сплатити у двомісячний термін з дня одержання рішення, на підставі ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Відповідач 13.12.2018р. отримав копію рішення №69/11-р/к від 07.12.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому штраф повинен бути сплачений у строк до 13.02.2019р.
Слід зазначити, що відповідач правом на оскарження рішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, яка передбачає право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, не скористався, а тому таке є обов`язковим до виконання.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач у встановлений строк не надав доказів виконання рішення №69/11-р/к від 07.12.2018р. щодо сплати штрафу, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, на підставі ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, про стягнення з ТОВ “ВБФ “Гефест” штрафу у розмірі 52 992,00 грн. та пені за прострочення сплати штрафу за період з 14.02.2019р. по 03.05.2019р. у розмірі 52 992,00 грн.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим позивачем доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
– встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин регулюються Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, Законом України “Про захист економічної конкуренції”, Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994р. (далі Правила), а також іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, “Про державну допомогу суб`єктам господарювання”, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (стаття 5 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).
Згідно ст. 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення.
Згідно ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (стаття 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).
Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб`єктів господарювання юридичних осіб за порушення, передбачене п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (стаття 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (правова позиція, викладена у п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26.12.2011р. №15).
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання рішення №69/11-р/к від 07.12.2018р. щодо сплати штрафу, а тому позовна вимога в частині стягнення 52 992 грн. штрафу підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена, підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Враховуючи, що відповідачем штраф не сплачено, позивачем за період з 14.02.2019р. по 03.05.2019р. правомірно нарахована пеня в розмірі 52 992 грн., яка також підлягає до задоволення.
Таким чином, суд прийняв рішення стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБФ “Гефест” 52 992 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. штрафу та 52 992 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. пені в дохід Державного бюджету.