Інформаційний простір Тернопілля

Господарський суд Тернопільської області відмовив у задоволені позову заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації до відповідача фізичної особи-підприємця Наконечної Наталії Миколаївни про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 3 488 грн 18 коп., неустойки у розмірі 31 805 грн 28 коп. та повернення державного майна – частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 14 в місті Тернополі.

Про це стало відомо Інфопростору.

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури, м. Тернопіль звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль, Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль до відповідача – Фізичної особи-підприємця Наконечної Наталії Миколаївни, м. Тернопіль, про зобов`язання відповідача повернути Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації частину нежитлового приміщення загальною площею 67,1 кв.м, вартість якого станом на 18.02.2019 згідно з експертною оцінкою складає 2 099 626 грн, що розташоване за адресою: вул. Кн . Острозького, 14, м. Тернопіль, шляхом підписання акта прийому-передачі та стягнення з відповідача на користь Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації 35 293,46 грн за користування частиною нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 14 в м. Тернополі , з яких: 3 488,18 грн – заборгованість по орендній платі, 31 805,28 грн – неустойка (з врахуванням прийнятої судом заяви за вих. № 21.32/2750 вих. 19 від 11.05.2019 про збільшення розміру позовних вимог).

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди нежитлових приміщень №3 від 05.06.2003, зокрема в частині сплати орендних платежів, невиконання останнім обов`язку щодо повернення речі після закінчення строку дії вказаного правочину.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору оренди нежитлових приміщень №3 від 05.06.2003, Акту приймання-передачі орендованого приміщення від 05.06.2003, розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що знаходиться на балансі Головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської ОДА від 25.07.2003, листа за №12-2/105 від 18.08.2003, Угоди від 02.06.2005 про внесення змін та доповнень до Договору оренди №3 від 05.06.2003, Угоди №3 від 30.05.2007 про внесення змін до Договору оренди №3 від 05.06.2003, розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди майна, що знаходиться на балансі Головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської ОДА від 30.05.2007, Додаткової угоди №7 від 07.02.2013 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень від 05.06.2003, Додаткової угоди від 01.01.2014 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень №3 від 05.06.2003, листа відповідача за №919/18 від 15.06.2018, листів Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА за №02-452/2.3 від 13.06.2018, №02-459/2.3 від 14.06.2018, №02-756/2.3 від 21.08.2018, запиту за №2-587/2.3 від 11.07.2018, адресованого Тернопільському обласному вузлу спеціального зв`язку державного підприємства спеціалізованого зв`язку та відповіді за №05/04-287 від 13.07.2018 на нього, реєстру №3 від 15.06.2018, як доказу надіслання на адресу відповідача повідомлення про припинення договору оренди, конверту, в якому, за твердженням прокурора, відповідачу направлявся лист за №02-452/2.3 від 13.06.2018 про припинення дії Договору оренди, технічного паспорту на громадський будинок №14 по вул. Князя Острозького , витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134245653 від 14.08.2018, рахунків, які виставлялись відповідачув період з червня 2018 року по квітень 2019 року, рішення суду у справі №6/29-557 від 22.07.2010, акт звіряння розрахунків та інші документи.

Ч. 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позов іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обґрунтування наведеного орган прокуратури посилається на те, що предметом позову є нерухоме майно, що належить до державної власності, а також те, що ні власником майна – Тернопільською обласною державною адміністрацією, ні його балансоутримувачем/орендодавцем – Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської ОДА не вживались належні заходи щодо захисту порушених прав та самостійно не ініціювалося щодо повернення частини нежитлового приміщення, яке належить до державної власності, стягнення заборгованості за його використання, у зв`язку з чим у прокурора виникло передбачене законом право на звернення до суду з даним позовом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону та його процесуальне представництво полягає у здійсненні ним процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відтак, враховуючи, що майно, яке є предметом судового розгляду належить до державної власності, а також те, що Тернопільською обласною державною адміністрацією та Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації не вживались належні заходи щодо захисту порушених прав та останні самостійно не ініціювали питання щодо їх реалізації в судовому порядку, суд вважає, що в даному випадку має місце порушення інтересів держави, а звернення заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтовано належним чином.

05.06.2003 між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації, правонаступником якого є – Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, як Орендодавцем, з однієї сторони, та приватним підприємцем Наконечною Наталією Миколаївною як Орендарем, з другої сторони, було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №3 (далі – Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 р. 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державні нежитлові приміщення площею 67,1 кв.м, які знаходяться на балансі Головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської  облдержадміністрації, вартість яких визначена відповідно до висновків про вартість приміщень, складених станом на 31 травня 2003 року і становить 34 920 грн. Приміщення знаходяться за адресою – вул. Князя Острозького, 14 , і надаються для організації закладу торгівлі непродовольчими товарами.

П. п. 2.1 р. 2 Договору визначено, що вступ Орендаря в користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається Головне управління сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

У випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмовою від його продовження, Орендар зобов`язаний в 15-денний термін здати Орендодавцеві орендоване майно в належному стані не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу даного майна, а Орендодавець повинен прийняти вказане майно згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі (п. 2.4 р. 2 Договору).

П. п. 3.1 – 3.2 р. 3 Договору передбачено, що орендна плата приміщень визначається на підставі Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за № 786 (із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №699 від 18.05.1998, №75 від 19.01.2000) і складає 436,5 грн без ПДВ за базовий місяць (травень 2003). 50% від зазначеної суми перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, а 50% – до держбюджету згідно з рахунками, виставленими Орендодавцем. Нарахування ПДВ здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Наднормативна сума орендної плати, що надійшла Орендодавцеві, підлягає в установленому порядку поверненню Орендареві, або заліку в рахунок наступних платежів (п. 3.5 р. 3 Договору).

Відповідно до п. п. 5.1-5.3, 5.8 р. 5 Договору Орендар зобов`язався використовувати орендоване приміщення у відповідності з його призначенням, визначеним умовами цього Договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату Орендодавцю і держбюджету; в разі припинення Договору оренди повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу; укласти з Орендодавцем договір на часткове відшкодування та утримання орендованих приміщень.

Згідно з п. п. 6.2-6.3 р. 6 Договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості за рахунок власних коштів; передавати в суборенду орендоване майно. При цьому, строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії Договору. Плата за суборенду цього майна не повинна перевищувати орендної плати Орендаря.

Орендодавець зобов`язався передати Орендарю в оренду державні нежитлові приміщення згідно з розділом 1 цього Договору (п. 7.1 р. 7 Договору).

П. п. 10.1-10.2 р. 10 Договору сторони погодили, що останній діє з 5 червня 2003 року до 5 червня 2018 року строком на п`ятнадцять років. Зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

Всі доповнення та зміни до Договору будуть вважатися дійсними лише у тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами (п. 11.1 р. 1 Договору).

Згідно з п. 10.4 р. 10 Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

При цьому, п. п. 10.5-10.6 р. 10 Договору сторони погодили, що реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення цього Договору. Дія договору може бути припинена внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря; загибелі об`єкту оренди; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участі орендаря).

З наявного в матеріалах справи, підписаного та скріпленого печатками обох сторін Договору, акту приймання – передачі орендованого приміщення вбачається, що 05.06.2003 Орендодавець – Головне управління сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації, згідно Договору оренди нежитлового приміщення №3 від 05.06.2003, передав в строкове платне користування, а Орендар – приватний підприємець Наконечна Наталія Миколаївна прийняв частину нежитлового приміщення – вестибюлю загальною площею 67,1 кв.м за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 . Сторони погодили, що для облаштування орендної площі необхідно провести роботи по будівництву перегородок, перекриття та інших конструктивних елементів.

Наявний в матеріалах справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності свідчить про те, що станом на 14.08.2018 об`єкт нерухомого майна: адмінбудинок, об`єкт житлової нерухомості, розміщений за адресою: вул. Острозького Князя, буд. 14, м. Тернопіль , загальною площею 2 451,5 кв. м, є державною власністю, власником є Тернопільська обласна державна адміністрація, майно на праві оперативного управління належить Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації.

Листом за №12-2/105 від 18.08.2003 Головне управління сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації надало ПП Наконечній Н.М. дозвіл на проведення будівельно-монтажних робіт по облаштуванню приміщень у вестибюлі адмінбудинку по вул. Кн. Острозького, 14 для виставково-торгівельних цілей згідно Договору №3 від 05.06.2003 за рахунок власних коштів Орендаря. При цьому, зазначило, що вартість робіт по поліпшенню орендованого майна може перевищувати 25 відсотків від залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості орендованих приміщень.

02.06.2005 між сторонам правочину укладено Угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди №3 від 05.06.2003, згідно з якою р. 1 Договору доповнено п. 1.3 щодо прав Орендаря проводити слідуючу діяльність: маркетингові послуги, послуги Інтернет-зв`язку, здача в оренду приміщень, які влаштовані внаслідок проведеної реконструкції за кошти Орендаря; дизайнерські послуги.

30.05.2007 між Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації та відповідачем укладено Угоду №3 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна №3 від 05.06.2003, згідно з якою внесено зміни до п. 3.1 р. 3 “Орендна плата”. Зокрема, “п. 3.1 р. 3 Договору – орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 за №1846), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2006 року) – 754,27 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (січень 2007 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2006 року) на індекс інфляції за січень 2007 року”.

Окрім того, вказаною Угодою сторонами внесено зміни до р. 12 “Платіжні та поштові реквізити сторін”.

07.02.2013 між сторонами підписано Додаткову угоду №7 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень від 05.06.2003, відповідно до якої у зв`язку із зміною назви орендодавця відповідно до розділу 10 “Строк дії та умови зміни, розірвання договору”, пункту 10.2 “Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації” замінено на “Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації”.

Додатковою угодою від 01.01.2014 сторони внесли зміни до розділу 12 “Юридичні адреси сторін” – Департаменту агропромислового розвитку ТОДА.

15.06.2018 відповідач звернувся до Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА із листом за №919/18, згідно якого просив, у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди №3, зважаючи на тривалу співпрацю, своєчасне і в повному обсязі внесення ним орендної плати, відшкодуванням всіх комунальних платежів, дотриманням належних правил і норм, а також проведення ним значних обсягів робіт по покращенню орендованих приміщень, продовжити договір оренди терміном на три роки.

Як стверджує прокурор у позовній заяві, 13.06.2018 Орендодавець надіслав на адресу ФОП Наконечної Н.М. (відповідача у справі) лист за №02-452/2.3 від 13.06.2018, згідно якого повідомив останнього про закінчення 05.06.2018 терміну дії Договору оренди №3 від 05.06.2003, наявну заборгованість по відшкодуванню витрат за водопостачання і водовідведення в сумі 224,60 грн та заборгованість по сплаті оренди в сумі 4 955,18 грн.  Просив, враховуючи закінчення терміну дії Договору оренди, погасити вказану у листі заборгованість, підписати Акт приймання-передачі нерухомого майна та організувати передачу орендованих приміщень Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА. Також, у вказаному листі Департамент агропромислового розвитку Тернопільської ОДА повідомив відповідача про відсутність у нього можливості продовжити термін дії Договору оренди. Поряд із цим, зазначив, що для подальшого заключення нового договору оренди державного нерухомого майна відповідачу необхідно звернутись у Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області.

В підтвердження надісланні зазначеного вище листа на адресу відповідача до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Реєстру №3 від 15.06.2018, зданого в Тернопільський ОВСЗ, конверту від 15.06.2018, запиту за №2-587/2.3 від 11.07.2018, адресованого Тернопільському обласному вузолу спеціального зв`язку державного підприємства спеціального зв`язку та відповіді на нього за №05/04-287 від 13.07.2018.

Також, листом за №02-459/2.3 від 14.06.2018 Департамент повідомив відповідача, зокрема, про те, що згідно з розпорядженням Голови обласної державної адміністрації №979-од від 26.11.2012 “Про упорядкування структури обласної державної адміністрації” Головне управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації перейменоване в Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1737836 від 24.10.2016 та технічного паспорту на адміністративний будинок з загальною площею приміщень 2 451,5 кв.м, останній є правонаступником всіх попередніх формувань.

В судовому засіданні 01.07.2018 прокурор та повноважні представники позивача стверджували, що згідно Реєстру №3 від 15.06.2018 на адресу відповідача було направлено не лише лист №02-452/2.3 від 13.06.2018, а і лист №02-459/2.3 від 14.06.2018. Окрім того, зазначений лист 15.06.2018 був отриманий для відповідача його суборендарями.

Поряд із цим, листом за №02-756/2.3 від 21.08.2018 Департамент агропромислового розвитку Тернопільської ОДА повідомив суборендарів відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди №3 від 05.06.2003 та зазначив, що останній не буде пролонговуватись на наступний період, а для подальшого заключення нового договору оренди державного нерухомого майна ФОП Наконечній Н.М. необхідно звернутись у Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області. Також, довів до відома суборендарів, що станом на 01.08.2018 Орендарем – ФОП Наконечною Н.М. не сплачено майже за 3 місяці орендної плати, не повернуто орендоване приміщення та не вживаються заходи щодо заключення Договору через Регіональне відділення. Зазначив, що строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії Договору та просив до 10.09.2018 звільнити приміщення.

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги про: зобов`язання відповідача повернути Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації частину нежитлового приміщення загальною площею 67,1 кв.м, вартість якого станом на 18.02.2019, згідно з експертною оцінкою складає 2 099 626 грн, що розташоване за адресою: вул . Кн . Острозького, 14, м. Тернопіль , шляхом підписання акта прийому-передачі та стягнення з відповідача на користь Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації 35 293,46 грн за користування частиною нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 14 в м. Тернополі , з яких: 3 488,18 грн – заборгованість по орендній платі, 31 805,28 грн – неустойка (з врахуванням прийнятої судом заяви за вих. № 21.32/2750 вих. 19 від 11.05.2019 про збільшення розміру позовних вимог).

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у державній власності регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

Ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, з наступними змінами, надалі – Закон №2269-ХІІ, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону N 2269-XII та ч. 4 ст. 284 ГК України термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

В силу приписів ч. 2 ст. 291 ГК України та ч. 2 ст. 26 Закону N 2269-XII договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також встановлено ст. 764 ЦК України

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону N 2269-XII у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена норма Закону кореспондується із приписами ч. 4 ст. 284 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача повернути Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації частину нежитлового приміщення загальною площею 67,1 кв.м, вартість якого станом на 18.02.2019 згідно з експертною оцінкою складає 2 099 626 грн, що розташоване за адресою: вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, шляхом підписання акта прийому-передачі, прокурор посилається на закінчення 05.06.2018 визначеного Договором строку оренди, надіслання на адресу відповідача листа за №02-452/2.3 від 13.06.2018 про закінчення терміну дії укладеного 05.06.2003 правочину з проханням про погашення заборгованості по орендній платі та необхідністю підписання акту прийому-передачі нерухомого майна – нежитлових приміщень, площею 67,1 кв.м. При цьому, стверджує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів (заяв, повідомлень тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому чи отримував орендар повідомлення (заяви тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, а передбачений лише обов`язок довести факт належного направлення такого повідомлення орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин. В обґрунтування наведеного посилається на правову позицію, наведену у постановах Вищого господарського суду України №5023/1385/11 від 06.10.2011 та №910/24379/13 від 25.06.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 7 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

При вирішення даного спору суд враховує правові висновки, зазначені в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 03.04.2019 у справі №911/928/18, від 23.04.2019 у справі №904/2997/18, від 25.06.2019 у справі №910/15387/17.

Так, відповідно до вказаних правових висновків норма ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону N 2269-XII має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

При цьому, як зазначила Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 02.09.2015 за № 6-813цс15 під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, ай отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

З матеріалів справи вбачається та дане не заперечено присутніми в судових засіданнях прокурором та повноважними представниками позивача – Даператменту, що лист за №02-452/2.3 від 13.06.2018, яким, за твердженням останніх, відповідача у відповідності до вимог чинного законодавства було повідомлено при припинення договору оренди, ФОП Наконечною Н.М. не отримано, пакет повернуто відправнику 12.07.2018 (відповідь Тернопільського обласного вузолу спеціального зв`язку за №05/04-287 від 13.07.2018 – в матеріалах справи).

Наведене, на думку суду, спростовує твердження прокурора та позивачів про повідомлення відповідача у встановлений законом строк про припинення Договору оренди.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження уповноваження ФОП Наконечною Н.М. суборендарів на отримання адресованої їй кореспонденції, як і не містять доказів передачі останніми відповідачу листа за №02-452/2.3 від 13.06.2018 у встановлений Законом строк. Відтак, безпідставними, на думку суду, є і доводи прокурора та представників Департаменту про належне повідомлення Орендаря про припинення дії Договору оренди, зокрема, шляхом вручення його копії суборендарям під розписку.

Твердження позивачів про те, що відповідач був належним чином повідомлений про відмову від пролонгації Договору також шляхом вручення 10.09.2018 особисто при розмові листа за №02-452/2.3 від 13.06.2018, про що на останньому ним власноруч зроблено відмітку: “отримано 10.09.2018 Наконечна Н.М. – підпис” з подальшим закресленням вказаного запису, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд позбавлений можливості ідентифікувати закреслений на листі від 13.06.2018 напис. Окрім того, встановлений приписами чинного законодавства місячний строк сплинув ще 06.07.2018.

Також, суд відзначає, що зміст листа за №02-452/2.3 від 13.06.2018, зокрема і наведена у ньому інформація про те, що Департамент не може продовжити термін оренди, а для подальшого заключення договору оренди державного нерухомого майна ФОП необхідно звернутись до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області, не дає змоги дійти беззапереченого висновку про те, що Орендодавець відмовляється від продовження Договору оренди. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 15.06.2018 підприємець звертався до Орендодавця із пропозицією про продовження договору оренди та мав законні сподівання на продовження строку його дії.

Відтак, враховуючи, що станом на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення Орендодавця щодо поновлення договору на новий строк (лист за №02-452/2.3 від 13.06.2018 повернуто органом спеціального зв`язку відправнику), суд прийшов до висновку, що договір оренди нежитлових приміщень №3 від 05.06.2003 не є припиненим.

Окрім того, зважаючи на відсутність в матеріалах справи опису вкладення, беручи до уваги твердження повноважних представників Департаменту про те, що згідно Реєстру №3 від 15.06.2018, на адресу відповідача було направлено два листи – лист №02-452/2.3 від 13.06.2018 та лист №02-459/2.3 від 14.06.2018, зазначений Реєстр  не може бути прийнятий судом як беззаперечний доказ, який підтверджує факт надіслання на адресу відповідача саме листа за №02-452/2.3 від 13.06.2018.

За даних обставин, позов в частині зобов`язання відповідача повернути Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації частину нежитлового приміщення загальною площею 67,1 кв.м, вартість якого станом на 18.02.2019 згідно з експертною оцінкою складає 2 099 626 грн, що розташоване за адресою: вул. Кн. Острозького, 14 , м. Тернопіль, шляхом підписання акта прийому-передачі, є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Доводи представника відповідача, з посиланням на виготовлену ТОВ “Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації” станом на 07.12.2004 інвентарну справу, про те, що об`єкта оренди за Договором №3 від 05.03.2003, про зобов`язання повернути який заявлено позовну вимогу, не існує, у зв`язку із проведення відповідачем реконструкції, на думку суду, є помилковими, з огляду на те, що судовим рішенням у справі №6/29-557 від 22.07.2010 встановлено, що: “відповідно до листа ТОВ “Міського бюро технічної інвентаризації” №3542/07-2 від 28.05.2010 та матеріалів інвентарної справи, змін до інвентарних матеріалів, в т.ч. щодо площі першого поверху (вестибюля) шестиповерхового будинку по вул. Кн. Острозького, 14 у м. Тернополі , у зв`язку з виконаними орендарем роботами (після складання Акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію офісних приміщень та на час розгляду справи в суді), не вносилось”.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Окрім того, слід зазначити, що звертаючись 15.06.2018 до Департаменту агропромислового розвитку із листом за №919/18 відповідач просив продовжити термін дії договору оренди саме щодо переданих в строкове платне користування державних нежитлових приміщень площею 67,1 кв.м, які знаходяться по вул. Кн . Острозького, 14 .

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 3 488,18 грн, суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу приписів ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 3 488,18 грн, прокурор посилається на неналежне виконання орендарем зобов`язань по сплаті орендних платежів. При цьому, зазначає, що вказана заборгованість виникла з 01.01.2010 із початковою сумою 264,30 грн.

В підтвердження своїх доводів посилається на Акт звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами від 18.09.2018 між СПД Наконечною Н.М. та Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської ОДА.

Наведені прокурором обґрунтування підтримані і повноважними представниками позивачів в судових засіданнях.

Як вже зазначалось вище, відповідач факт наявності заборгованості заперечує. Зауважує, що матеріали справи не містять розрахунку відповідної суми заборгованості. Поряд із цим, долучені ним копії платіжних доручень про сплату орендних платежів містять вказівку на призначення платежу – орендна плата за конкретний період часу, починаючи з грудня 2009 року. Доводи заступника прокурора Тернопільської місцевої прокуратури про те, що заявлена вимога про стягнення суми заборгованості по орендній платі підтверджується Актом звіряння розрахунків вважає безпідставними, оскільки вказаний Акт не підписаний відповідачем. Крім орендної плати у ньому обумовлені і інші суми, зокрема витрати на охорону, а зазначені оплати не містять вказівки щодо призначення відповідних сум. Просить врахувати, що предметом судового розгляду за вказаним вище правочином є, зокрема, вимога про стягнення заборгованості по орендних платежах.

Нормами чинного ГПК України, зокрема ст. 14 визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Слід зазначити, що зважаючи на наведені приписи чинного процесуального законодавства, враховуючи позиції сторін щодо вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, з метою об`єктивного розгляду спору та встановлення дійсних обставин справи щодо стану розрахунків (внесення орендних платежів), ухвалою від 22.04.2019 суд зобов`язував Тернопільську місцеву прокуратуру надати письмовий деталізований розрахунок орендної плати (із чітким відображення періоду нарахування орендної плати, розміру орендної плати, індексації, здійснених відповідачем оплат) за Договором оренди нежитлових приміщень № 3 від 05.06.2003.

Прокурором зазначених вище вимог ухвали суду не виконано, витребовуваного документу не надано. Натомість 10.05.2019 Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської ОДА та 13.05.2019 прокурором повторно долучено до матеріалів справи Акт звіряння розрахунків від 18.09.2018.

Дослідивши долучений до матеріалів справи акт звіряння розрахунків від 18.09.2018, в якому, за твердженням прокурора та позивача, відображено всі дані щодо проведених нарахувань по орендній платі та дійсного стану розрахунків, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наведених у ньому відомостей, а також беручи до уваги те, що останній складено Орендодавцем одноособового, суд погоджується з позицією відповідача про те, що вказаний Акт не є належним та допустимим доказом на підтвердження доводів про наявність заборгованості.

Зокрема, за даними Акту станом на 01.01.2010 заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становила264,30 грн. За період з 01.01.2010 по травень місяць 2018 р. (включно) загальна сума нарахованих орендних платежів становить 88 738,08 грн.

Поряд із цим, долучені відповідачем до матеріалів справи платіжні доручення, відомості про які відображено і у долученому до матеріалів справи Акту звіряння розрахунків, свідчать про те, що за період з січня місяця 2010 року по 15.06.2018 в рахунок орендних платежів ФОП Наконечною Н.М. сплачено 89 130,36 грн.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що за даними долученого до матеріалів справи Акту звіряння розрахунків від 18.06.2019, станом на 15.06.2018 відображено заборгованість відповідача в сумі 2 641,28 грн, в той час як до стягнення заявлено заборгованість по сплаті орендних платежів в загальній сумі 3 488,18 грн.

Окрім того, Акт звіряння розрахунків містить інформацію про здійснені відповідачем оплати в розмірі 424,07 грн – 06.09.2011, в розмірі 1 352,37 грн – 04.02.2014, в розмірі 453,65 грн – 14.03.2014, в розмірі 126,33 грн – 12.06.2014 та в розмірі 157,92 грн – 13.03.2015, проте до матеріалів справи жодних первинних документів сторонами не долучено.

Наведене, на думку суду, свідчить про необґрунтованість твердження прокурора та позивачів щодо наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів.

Інших доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог в цій частині позову матеріали справи не містять.

За даних обставин, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 488,18 грн заборгованості з орендної плати суд відмовляє.

Ч. 2 ст. 785 ЦК України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зважаючи на встановлений судом вище факт пролонгації Договору оренди №3 від 05.06.2003, вимоги про стягнення з відповідача неустойки за період з червня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 31 805,28 грн, нарахованої у розмірі подвійної орендної плати, є безпідставними.

Враховуючи усе наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.