Інформаційний простір Тернопілля

Чортківський районний суд виніс вирок в кримінальному провадженні № 12018210000000610 від 30 жовтня 2018 року по обвинуваченню жительки села Солоне Заліщицького району, непрацюючої, інваліда ІІ групи з дитинства, яка на утриманні має двох малолітніх дітей за вбивство свого співмешканця.

Про це стало відомо Інфопростору.

Як йдеться в матеріалах кримінального провадження, 30 жовтня 2018 року біля 10 години 30 хвилин у жінки, яка перебувала в приміщенні кімнати житлового будинку свого односельця, під час раптово виниклого на побутовому ґрунті конфлікту із своїм співмешканцем, виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя останнього.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне, протиправне позбавлення життя іншої людини, обвинувачена будучи в стані алкогольного сп`яніння, про те усвідомлюючи свої дії та керуючи ними, 30 жовтня 2018 року близько 10 години 30 хвилин, перебуваючи разом із співмешканцем в приміщенні кімнати житлового будинку свого односельця, знаючи про те, що здоров`я та життя людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи цілеспрямовано та рішуче, наблизилася до хлопця та діючи з прямим умислом, направленим на позбавлення його життя, утримуючи в правій руці кухонний ніж, умисно нанесла ним один удар по його тілу, спрямовуючи його в ділянку грудної клітки, тобто життєво важливий орган людини – серце. Усвідомлюючи, що в результаті нанесення вище вказаного удару може настати смерть та бажаючи цього спричинила потерпілому рану передньої поверхні правої половини грудей, котра продовжувалась рановим каналом, що проходив через м`які тканини грудей, міжреберні м`язи, стінку серцевої сорочки з наскрізним ушкодженням передньої стінки правого шлуночка серця, яка за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення належить до тяжкого тілесного ушкодження.

Жінка своїми діями, що виразилися в умисному протиправному заподіянні співмешканцю проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця, яке супроводжувалося масивною кровотечею і призвело до гострого знекровлення організму та стало безпосередньою причиною його смерті на місці події.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнала частково, проте не заперечувала своєї причетності до завдання потерпілому у вказані час, місце і спосіб вищезазначеного тілесного ушкодження, від якого настала смерть останнього, наполягала на тому, що не бажала смерті співмешканця, вказані тілесні ушкодження не розуміє чого нанесла, і не змогла пояснити, як так сталося.

Як показала в судовому засіданні обвинувачена, в цей день десь о першій годині ранку її співмешканець вирішив піти до односельця, оскільки йому було погано. Коли він пішов, жінка, яка на той момент вже лягла спати, встала, зібралася та пішла за ним. Прийшовши до односельця вона побачила, як він із її співмешканцем допивали вино. Допивши з ними вино, вони пішли в село купити ще горілки. Купивши 1,5 літра горілки, вони за місцем проживання колеги продовжували розпивати алкоголь. Детально розповісти чи лягали вони спати, обвинувачена не змогла, оскільки, перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Пам`ятає, як вона хотіла нарізати хліб, який знаходився на табуретці та тримаючи в правій руці ніж, нахилившись відчула удар по сідниці і обернувшись до потерпілого, нанесла йому один удар в грудну клітку. Як це сталося та чому так сталося, пояснити не змогла. Після цього побачила, що чоловік почав втрачати свідомість та сповзати по дивані на якому сидів. Вона почала надавати йому допомогу, шляхом штучного дихання та масажу серця, тоді зателефонувала на швидку та викликала поліцію. А односельця, який в той момент знаходився в кімнаті відправила до своєї родички за допомогою. Щиро розкаюється у вчиненому, просить її суворо не карати.

Зважаючи на визнання обвинуваченою частково своєї вини, її вина у вчиненні за викладених вище обставин умисного вбивства, підтверджується, крім її показань, в яких не заперечуються обставини даного кримінального правопорушення, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

       Допитана в судовому засіданні сестра вбитого чоловіка суду показала, що брат останні роки проживав з нею та її сім`єю. 3 роки був в АТО, та останній рік їздив на заробітки з її чоловіком. Брат ніколи не зловживав алкоголем та був дуже доброю людиною. В середині вересня, приїхавши з заробітків, взявши з собою 200 гривень, поїхав в с. Шипівці, Заліщицького району до бабусі. Проте, через 2 неділі признався, що він в с. Солоне у своєї знайомої дівчини. Пізніше потерпіла дізналася що ця дівчина має 2 малолітніх дітей. Брат не говорив, що буде з нею проживати, оскільки, повинен був повернутися до Тернополя, щоб з чоловіком їхати в Київську область на роботу. 30 жовтня 2018 року до потерпілої подзвонили з с. Шипівці і повідомили, що її брат наклав на себе руки. Пізніше в Заліщицькому відділку поліції вона з мамою дізналася, що його вбила обвинувачена.

       Свідок односелець обвинуваченої жінки суду показав, що приблизно в 2 год. ночі 30 жовтня 2018 року до нього до дому прийшов знайомий, казав, що йому погано, хотів похмелитися. Свідок дав йому вино, десь через пів години прийшла обвинувачена та вони разом допили вино. Тоді ще пішли в село та придбали 1,5 літра самогонки та продовжили випивати. Полягали в його будинку спати і пробудилися біля 10 год ранку. Жінка на табуретці нарізала хліб і в той самий момент чоловік хлопнув її долонею по сідниці. Вона тримаючи в руках ножа розвернулася і запхала ніж йому в груди. Той почав втрачати свідомість і він з обвинуваченою почали надавати йому першу допомогу та зупиняти кров. Жінка почала плаката та ставити ніж в руки вбитого та говорити, що він сам собі в груди ножа запхав. Свідок дав телефон обвинуваченій, щоб вона телефонувала на швидку та в поліцію, а сам пішов по допомогу до сусідів. Більше він в будинок та в кімнату не заходив. Коли приїхала поліція, повідомив всі обставини справи. Також зазначив, що жінка за своїм характером «є такою, що може постояти за себе».

Мати вбитого чоловіка суду показала, що син, коли повернувся з АТО, проживав в дочки та їздив з її чоловіком на роботу в Київську область. В середині вересня мав приїхати в с. Шипівці, однак друзі його зустріли і відвезли в с. Солоне. Син не признавався, де він і з ким проживає, а коли признався, то тоді вона зібрала його речі і без попередження поїхала в с. Солоне. Обвинувачена від сина не відходила, поводила себе зухвало. Коли свідок телефонувала до сина, то завжди чула поряд жіночий голос. Проте, що сина вбили дізналася від дочки.

       Згідно з обставинами та фактами, які містить досліджений в судовому засіданні протокол огляду місця події від 30 жовтня 2018 року та додатки до нього, об`єктом огляду був житловий будинок, прилеглі до нього господарські будівлі та подвір`я, які знаходяться в селі Солоне. Під час огляду було виявлено труп вбитого, зі слідами насильницької смерті, та було відібрано на дослідження такі докази:кухонний ніж з накладанням речовини бурого кольору, кофту з накладанням речовини бурого кольору, пластикову пляшку із прозорою речовиною із різким запахом спирту, рушник який знаходився під головою трупа, куртку сірого кольору, вирізку з постільної білизни з речовиною бурого кольору, куртку балонову синього кольору з накладанням речовини бурого кольору, футболку із довгими рукавами голубого кольору з накладанням речовини бурого кольору, тапочки резинові фіолетового кольору з накладанням речовини бурого кольору, футболку червоного кольору, спортивні штани синього кольору, штани чорного кольору, куртку із тканини жовтого та синього кольору, резинове взуття.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа чоловіка виявлені ще такі травматичні зміни: рана передньої поверхні правої половини грудей, котра продовжувалася раневим каналом, що проходив через м`які тканини грудей, міжреберні м`язи, стінку серцевої сорочки з наскрізним ушкодженням передньої стінки правого шлуночка серця; садно перенісся; синці передньої поверхні живота, передньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, лівої бокової поверхні грудної клітки, передньо-внутрішньої поверхні верхньої третини правої гомілки.

За ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвівшого до смерті, проникаюче поранення грудей з ушкодженням серця, кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження.

Синці та садно, на трупі мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті не стоять.

Судово-медичних даних, які б свідчили про можливу боротьбу чи самооборону немає.

Таким чином, між спричиненням вбитому чоловіку поранення грудей та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Характер ушкодження серця, свідчить, що смерть наступила безпосередньо після його спричинення.

При судово-токсологічному дослідженні крові та сечі від трупа виявлений етиловий алкоголь в кількості в крові 4,39% (проміллє), в сечі – 4,20% (проміллє). Така кількість етанолу в крові стосовно живих осіб може відповідати тяжкому алкогольному отруєнню, що також підтверджується експертизою №1479 від 20 листопада 2018 року.

Висновком експерта №54 від 23 листопада 2018 року судово-медичної експертизи біологічного об`єкта від трупа, вбачається, на клапті шкіри з передньої поверхні правої половини грудей виявлено наскрізне (щодо товщі клаптя) ушкодження у вигляді рани, яка заподіяна одноразовою колючо-ріжучою дією гострого предмета з властивостями леза і спинки, що притаманно клинку ножа.

В момент утворення вказаної рани грудей клинок ножа був обернений лезом вправо і діяв крізь текстильну тканину з основним напрямом руху спереду – назад щодо передньої поверхні грудей.

Висновком експерта №73 від 18 грудня 2018 року додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті чоловіка, вбачається, що виходячи із довжини ушкодження міжреберних м`язів та довжини раневого каналу, клинок ножа, котрим наносилися ушкодження мав довжину не менше 8 см. і ширину не більше 1,8 см на рівні занурення його в тіло. Співпадання вказаних параметрів ножа з конструктивними особливостями клинка, наданого на експертизу кухонного ножа, вказують на можливість заподіяння потерпілому зазначеного проникаючого поранення грудей саме цим знаряддям.

Висновком експерта №287 від 14 грудня 2018 року судово-медичної експертизи речового доказу (ножа) вбачається, що при судово медичні експертизі речовини бурого кольору, розташованої на ножі, знайдено кров особи чоловічої генетичної статті, що підтверджується виявленням в ядрах лейкоцитів відповідного статево специфічного маркера. Серологічно визначено антигени А,В і Н системи АВ0.

       З дослідженого в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи № 568 від 6 грудня 2018 року вбачається, що обвинувачена в період інкримінованого їй діяння, психічним захворюванням не хворіла, могла в повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними. В теперішній час вона психічними розладами не страждає, тому може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Виходячи із всього вищевказаного жінка застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Також підекспертна під час скоєння злочину в емоційному стані, який би суттєво вплинув на її свідомість і діяльність, не перебувала. Дії її носили послідовний, цілеспрямований характер без ознак звуження свідомості. Пам`ятає деталі скоєння злочину, після афективної фізичної чи психологічної астенії, не спостерігалося. Під час скоєння злочину жінка в стані фізіологічного афекту не перебувала.

Вказаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складеним комісією висококваліфікованих експертів, що мають достатній досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження всіх матеріалів кримінального провадження, яким не суперечить. Відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз`яснення, а тому колегія суддів кладе його в основу свого висновку про те, що обвинувачена була осудною, тобто здатною під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії і керувати ними.

       Згідно акту огляду №465 від 11.12.2018 року спеціальної медичної комісії КУТОР Тернопільського обласного наркологічного диспансеру вбачається, що в обвинуваченої наркологічних захворювань не виявлено.

       Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і бажала їх настання, а тому колегія суддів вважає доведеним те, що обвинувачена за вказаних вище обставин мала прямий умисел на позбавлення життя потерпілого і реалізувала свій намір, умисно заподіявши йому смерть.

       Також, колегія суддів вважає, що мотивом протиправних дій обвинуваченої була раптова образа, через малозначний привід (нанесення їй потерпілим удару по сідницях). Враховуючи стан алкогольного сп`яніння, та те, що обвинувачена за характером є такою, «що може відстояти себе», колегія суддів вважає, що дії жінки відносно потерпілого щодо нанесення йому ножового удару були проявом неадекватної помсти за образливі, на її думку, дії потерпілого щодо неї.

В судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення справи, досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка.

       За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним те, що обвинувачена умисно, протиправно заподіяла смерть своєму співмешканцю, тобто вчинила умисне вбивство, а тому ці її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

Щодо доводів обвинуваченої та її захисника про відсутність умислу, мотиву чи мети, спрямованої на вбивство у жінки не було. Вона не готувала заздалегідь знаряддя злочину, а ніж стояв на табуретках, де вони розташували випивку та закуску і саме в момент того, як жінка нарізала хліб, тобто ніж вона взяла в руки з метою не вбивати, а нарізати хліб. Тому в її діях відсутній склад злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а вбачаються ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України колегія суддів зазначає наступне.

Доводи обвинуваченої та її захисника про необережний характер дій обвинуваченої, внаслідок яких настала смерть потерпілого, спростовані доказами, які досліджені в судовому засіданні показаннями, зокрема, свідка та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Проаналізовані фактичні обставини справи виключають можливість кваліфікації дій жінки за ч.1 ст. 119 КК України, оскільки, природа її діяння, спрямованість та зміст умислу не дають підстав вважати, що вона діяла необережно стосовно самого діяння і тих наслідків, що наступили, як про це стверджує сторона захисту.

Показання обвинуваченої у частині заподіяння удару ножем з необережності суперечать доказам, які узгоджуються між собою та не викликають в суду сумнівів в їх достовірності.

Хоча обвинувачена нанесла тільки одне ножове поранення і одразу після його нанесення надавала допомогу та викликала швидку, однак, це поранення було спричинено у життєво важливий орган людини – грудну клітку у район серця, що вказує на умисел обвинуваченої позбавити життя.

Таким чином, проаналізовані фактичні обставини кримінального провадження виключають можливість кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст.119 КК, оскільки, характер її дій, спрямованість та зміст умислу не дають підстав вважати, що жінка діяла необережно стосовно самого діяння і тих наслідків, що наступили.

З огляду на наведене, колегія суддів, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», вважає, що винуватість жінки у вчиненні умисного вбивства доведена поза розумним сумнівом, оскільки, таке доведення випливає із сукупності ознак, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При призначенні обвинуваченій покарання, колегія суддів згідно з вимогами ст. ст. 50 та 65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 вищезазначеного Кодексу є особливо тяжким злочином, дані про особу винної, обставини, що обтяжують покарання, а саме, перебування обвинуваченої в стані алкогольного сп`яніння та обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд на підставі ст.66 КК України відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

       Також колегія суддів, при призначенні покарання, враховує відношення обвинуваченої до вчиненого, дані про її особу, а саме, що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, її молодий вік, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, має на утриманні двоє малолітніх дітей та має інвалідність ІІ групи з дитинства.

       Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про призначення обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі, оскільки, саме таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами.

Тож суд прийняв рішення визнати жінку винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.