Інформаційний простір Тернопілля

Збаразький районний суд виніс виправдальний вирок відносно начальниці Лановецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, яку обвинувачували у хабарництві.

Про це стало відомо Інфопростору.

Жінка обвинувачувалась в тому, що вона, працюючи начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області та виконуючи організаційно-розпорядчі функції згідно наданих їй повноважень, будучи державним службовцем VІ категорії 11 рангу, суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно підпункту «в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», та особою, що займає відповідальне становище, діючи умисно та в порушення вимог наказу Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні», посадової інструкції, затвердженої 04.10.2010 року заступником начальника головного управління юстиції у Тернопільській області із змінами внесеними наказом Лановецького управління юстиції від 04.10.2010 року №111-з, відповідно до яких на відділи державної реєстрації актів цивільного стану районних управлінь юстиції, в тому числі і на неї, як на керівника відділу, покладено повноваження: здійснення керівництва відділом; організація роботи, ведення особистого прийому громадян, організація та контроль ведення діловодства у відділі; видача повторних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану; організація і контроль за веденням діловодства у відділі; оформлення і ведення книг державної реєстрації актів цивільного стану; ведення обліку платних послуг відповідно до порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що затверджено Міністерством юстиції України; внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану відповідно до порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану, з корисливих мотивів, 11 січня 2012 року приблизно 16 години 30 хвилин у приміщенні залу урочистих подій Лановецької міської ради, що знаходиться в м.Ланівці по вул.Незалежності, 34 Тернопільської області, отримала від заявниці хабар в сумі 2000 гривень за швидке й безперешкодне оформлення та повторну видачу свідоцтва про народження дитини, повторну видачу свідоцтва про розірвання шлюбу та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Таким чином, відповідно до обвинувального висновку, чиновниця обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції статті Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року), як за ознаками одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара, за виконання чи не виконання в інтересах того хто дає будь-якої дії з використанням службового становища.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні злочину не визнала і пояснила, що вищевказаного кримінального правопорушення вона не вчиняла, хабара у розмірі 2000 гривень від заявниці за термінове і безперешкодне оформлення та видачу повторного свідоцтва про народження дитини, повторного свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки про зміну прізвища вона не отримувала. Покази, які вона давала на досудовому слідстві, а саме під час огляду місця події та під час допиту її як підозрюваної, де вона визнала себе винною у вчиненні вищевказаного злочину, вона давала перебуваючи в хворобливому стані і під психологічним тиском працівників міліції. При цьому вона ствердила, що під час спілкування з заявниця по питанню видачі останній вищевказаних документів, яке мало місце 11 січня 2012 року, вона повідомила її про необхідність проведення оплати за послуги відділу ДРАЦСу та державного мита. При цьому їй необхідно було лише принести квитанцію про оплату даних коштів та отримати вищевказані копії. Крім того, чиновниця ствердила, що при спілкуванні з заявницею остання постійно провокувала її на отримання незаконних коштів за видачу вищевказаних документів. Про провокаційний характер дій жінки, на її думку, говорить те, що вона і на час розгляду справи в суді, так і не забрала з відділу ДРАЦСу документи, які нібито їй необхідні були терміново для виїзду за кордон. На думку обвинуваченої, про її невинуватість в даному злочині говорить і той факт, що під час проведення судово-хімічної експертизи на марлевих тампонах, якими робили працівники міліції змиви з її рук під час проведення огляду місця події, не було виявлено нашарувань спеціальної хімічної речовини, що свідчить про те, що коштів, які нібито отримала в якості хабара і які були попередньо оброблені даною речовиною, вона не брала.

Свідок в судовому засіданні пояснила, що в 2012 році у неї виникла необхідність у терміновому виїзді за кордон разом з дитиною. Терміновість пов`язана з особистою причиною, яку вона відмовилась називати. На той час у неї не було паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Оформлення документів для виїзду за межі України вона вирішила розпочати з отримання повторних актових записів. Тому 11 січня 2012 року приблизно 11 години автомобілем таксі вона прибула з м. Тернополя, де на той час працювала, в м. Ланівці, а саме до приміщення відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції. Дочекавшись своєї черги, вона звернулась до завідуючої відділом з клопотанням про видачу їй довідки про зміну прізвища та повторних свідоцтв про розірвання шлюбу і про народження дитини. Вона пояснила, що такі документи потрібні якнайшвидше, оскільки виникла необхідність виїхати з дитиною за межі України. Чиновниця відповіла, що такі документи можна виготовити за 10 днів. Однак потім погодилась видати ці документи у більш короткий термін, але за кошти у сумі 2000 гривень, які їй необхідно передати. Вона зрозуміла, що обвинувачена вимагає у неї хабар. Крім цього їй необхідно було сплатити держмито та передати чиновниці відповідну квитанцію. Спочатку вона погодилась дати хабар, однак з собою такої суми грошей не мала. Тому сіла в таксі, яке її очікувало, та направилась в м. Тернопіль. По дорозі передумала давати хабар та вирішила заявити про протиправні дії чиновниці в міліцію. Із усною заявою про вимагання хабара вона звернулась близько 13 години 11 січня 2012 року у підрозділ міліції, який знаходиться в центрі міста Тернополя. Черговому вона пояснила суть звернення і до неї вийшов чоловік в цивільному одязі. Разом з ним піднялись ліфтом, зайшли в кабінет, де її вислухали, та запропонували написати заяву про вимагання хабара, що вона і зробила. Тоді працівники міліції принесли кошти в сумі 2000 гривень. Після цього в кабінет запросили двох понятих, при яких їй вручили заздалегідь помічені грошові кошти. Ці кошти поклали в сумку, у якій, як їй пояснили, була вмонтована камера. Вона написала розписку про отримання грошей та підписала якісь документи. Вона взяла сумку і разом з працівниками міліції їх автомобілем поїхали в м. Ланівці. Там вона знову звернулась до чиновниці, якій повідомила, що має всю суму хабара, однак не встигає оплатити в банку обов`язкові платежі. Обвинувачена повідомила, що ці платежі можна сплатити пізніше, після чого взяла у неї паспорт та попросила почекати в коридорі. Через деякий час вона вийшла та запросила її в зал урочистих подій, де відбулась передача хабара. При цьому вона витягнула грошові кошти у розмірі 2000 гривень з сумки і передала їх безпосередньо чиновниці. Вони обмінялись номерами телефонів і обвинувачена сказала, що документи можливо будуть готові навіть сьогодні. Що чиновниця зробила з цими коштами, їй невідомо, оскільки та попросила її вийти з залу урочистих подій. Через деякий час вона вийшла та ще раз підтвердила, що документи можна буде забрати або сьогодні до кінця дня, або завтра. Вона попрощалась та вийшла на вулицю. Сумку з вмонтованою відеокамерою після цього вона повернула працівникам міліції. Однак вона не пригадує, чи складався якийсь документ на підтвердження повернення техніки. Після того, як вона вийшла з приміщення відділу ДРАЦСу, працівники міліції жодним чином не переконувались, що врученні їй помічені грошові кошти у неї відсутні (наприклад, шляхом особистого обшуку). Надалі за кордон вона так і не виїхала, але має намір це зробити.

Інший свідок в судовому засіданні ствердив, що він, як працівник міліції, а саме оперуповноважений УДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області, в складі оперативної групи працівників міліції, приймав участь у затриманні чиновниці, яке мало місце 11 січня 2012 року під час документування факту отримання нею коштів від заявниці. Також він був присутнім при тому, як проводився огляд місця події в приміщенні відділу Лановецького ДРАЦСу, яке належить Лановецькій міській раді Тернопільської області. При цьому кошти, які вручила заявниця обвинуваченій, було виявлено в актовому залі ДРАЦСу. Також підтвердив, що було складено два протоколи огляду місця події.

Ще один свідок в судовому засіданні ствердив, що він працював оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області. 11 січня 2012 року в управління звернулася заявниця, яка повідомила, що у неї за видачу дублікатів документів завідуюча Лановецьким відділом ДРАЦСу вимагає хабар. В зв`язку з чим він, за дорученням керівництва, здійснював оперативний супровід та документування факту вимагання хабара обвинуваченою. При цьому він складав протокол огляду та вручення грошових коштів заявниці від 11 січня 2011 року, відповідно до якого було вручено грошові кошти в розмірі 2000 гривень для передачі в подальшому чиновниці. Під час складання вказаного протоколу він помилково зазначив у ньому дату його складання, а саме 2011 рік замість правильного 2012 рік. Крім того, він, у складі оперативної групи працівників міліції, брав участь у затриманні обвинуваченої, яке мало місце 11 січня 2012 року у приміщенні Лановецького відділу ДРАЦСу, що належало Лановецькій міській раді Тернопільської області, після отримання нею хабара.

Під час судового розгляду судом встановлено, що міліціонери та представник прокуратури під час проведення слідчих дій та документування злочину вчинили цілий ряд порушень нормативних актів та внутрішніх інструкцій. Через це, на думку суду, документи, складені правоохоронцями, є недопустимими доказами, а вина чиновниці не є доведеною.

У зв’язку із цим суд прийняв рішення визнати чиновницю невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції статті Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року) та виправдати за недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення.