На Гусятинщині оплату за газ з бюджетних установ доводиться стягувати через суд
ТОВ “Тернопільоблгаз” лише через суд змогло стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги” Гусятинської районної ради оплату за надані послуги з газопостачання. Окрім заборгованості з бюджету доведеться сплатити ще й пеню.
Про це стало відомо Інфопростору.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільоблгаз” (далі – Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством “Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги” Гусятинської районної ради (далі – Споживач) укладено 31.03.2019р. Договір №04/М-048 про закупівлю та постачання природного газу, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов`язання:
– Постачальник зобов`язується поставити Споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та в порядку, що визначені договором (п. 1.1 Договору);
– ціна природного газу за 1 тис. м. куб. визначається відповідно до діючих цін Постачальника, з врахуванням податків та зборів та тарифу транспортування природного газу передбачених чинним законодавством та ціна природного газу з 01.03.2019р. становить 11100 грн. 96 коп. (п. 4.2 Договору);
– Оплата вартості використаного природного газу здійснюється Споживачем протягом місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на розрахунковий період. У випадку недоплати вартості використаного природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6. Договору);
– згідно п. 6.2.2 умов Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;
– Договір набуває чинності з дати його підписання та укладається на строк до 15.04.2019 року, та поширює дію на відносини, що фактично склалися з 01.03.2019р. (п. 10.1 Договору).
На виконання умов договору, Постачальник за період березень-квітень 2019 року поставив Споживачу природний газ в кількості 14,236 тис. куб. м. на загальну суму 158 033,27 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.03.2019р. на суму 133 533,45 грн. та від 30.04.2019р. на суму 24 499,82 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін Договору.
У період з 10.04.2019р. по 18.10.2019р. (дата подачі позовної заяви) відповідач оплату за використаний газ не провів, що стало підставо для звернення позивача з позовом.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
При цьому, суд виходив із наступного:
– відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 – 205 ГК України, ст.ст. 599 – 601, 604 – 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що станом на день прийняття рішення судом сума боргу за поставлений природній газ становить 158 033,27 грн., відповідач доказів погашення боргу суду не надав, наявність заборгованості не заперечує, а тому в частині основного зобов`язання позов підлягає до задоволення.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачені ст.625 ЦК України, втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання і не відносяться до санкцій.
Суд, перевіривши на відповідність розрахунок суми простроченої заборгованості за березень-квітень 2019р., встановив правомірність нарахованих позивачем суми 2 394,50 грн. 3% річних та 3 547,79 грн. інфляційних нарахувань, а тому такі вимоги також підлягають до задоволення.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо причин неоплати у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування на оплату природгого газу, оскільки:
– укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже в силу приписів статей 204, 629 ЦК України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема, право ТОВ “Тернопільоблгаз” отримати грошові кошти за поставлений природний газ, та обов`язок КП “Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги” Гусятинської районної ради його оплатити. При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відносини, які виникли між сторонами, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників і регулюються актами цивільного законодавства України. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов`язку виконати свідомо взяте ним зобов`язання за договором (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №915/13/17).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суд у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005р. та у справі “Бакалов проти України” від 30.11.2004р. зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Таким чином, Господарський суд Тернопільської області вирішив стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги” Гусятинської районної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільоблгаз” 158 033 (сто п`ятдесят вісім тисяч тридцять три) грн. 27 коп. боргу, 13 349 (тринадцять тисяч триста сорок дев`ять) грн. 68 коп. пені, 2 394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) грн. 50 коп. 3% річних, 3 547 (три тисячі п`ятсот сорок сім) грн. 79 коп. інфляційних втрат та 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 12 коп. судового збору.