Інформаційний простір Тернопілля

Преосвященний Владико, всесвітліші, всечесніші та преподобні отці, преподобні брати і сестри,
українські родини та парафіяльні спільноти,

Дорогі брати і сестри, люба митрополича спільното на батьківщині та розкидана нуждою по чужих світах!

Слава Ісусу Христу!

17 лютого 2012 року Божого минає 120-та річниця з дня народження Ісповідника віри, великого духовного провідника українського народу Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого. З цієї нагоди хочу привернути вашу увагу на значущості постаті Патріарха Йосифа для Української Церкви і народу та застановитися над витоками його християнського родинного виховання, що стало надійним фундаментом на все життя.

Блаженніший Патріарх, Кардинал Йосиф Сліпий – Глава Української Греко-Католицької Церкви (1944 по 1984 рр.), народився 17 лютого 1892 року у селі Заздрість на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у народній школі рідного села. У 1911 закінчив з відзнакою Тернопільську Українську гімназію.

Богословські студії розпочав у Львівській Духовній Семінарії на свято Покрови 1911 року. А вже на початку 1912 року продовжував навчання в Інсбруці (Австрія). У 1916 році захистив докторську працю.

27 вересня 1917 року висвячений на священика. Після завершення габілітаційної праці в Інсбруку та магістерських курсів у Папському Григоріанському Університеті в Римі, у 1922 році повернувся до Львова та став професором догматики, а згодом у 1925 році ректором Львівської Духовної Семінарії та в 1928 році ректором Львівської Богословської Академії.

З 1930 року стає дійсним членом  наукового товариства імені Тараса  Шевченка, бере активну участь  у міжнародних конференція та конгресах. Автор цінних богословських, наукових праць.

З 1935 року крилошанин, архидиякон Митрополичої Капітули, нагороджений митрою. У 1939 році іменований Екзархом Великої України, отримує єпископську хіротонію та призначається  правонаступником Митрополита Андрея Шептицького.

З 1 листопада 1944 року, після смерті слуги Божого Андрея Шептицького став Митрополитом Української Греко-Католицької Церкви.

У ніч з 10 на 11 квітня 1945 року  був заарештований, вивезений у Київ і там засуджений на позбавлення волі.

Після 18-ти років ув’язнень та тортур у радянських тюрмах та таборах Сибіру, 27 січня 1963 року випущений на волю.

9 лютого 1963 стараннями Папи Івана ХХШ виїхав у вільний світ до Рима, де розпочинає активну та плідну діяльність на захист поневоленого українського народу перед світовою спільнотою. Згуртовує українців розкиданих по цілому світі. Відроджує українські релігійні, наукові та культурні установи у центрах проживання українців. Ревний прихильник Патріаршого устрою для Української Церкви.

10 жовтня 1963 року виступив з промовою на ІІ Ватиканському Соборі.

8 грудня 1963 року проголошує офіційне відкриття в Римі Українського Католицького Університету ім. Климента Папи.

23 грудня 1963 року іменований Папою Павлом VІ Верховним Архиєпископом Української Греко-Католицької Церкви з Патріаршими правами. У 1965 року  піднесений Папою Павлом VІ  до гідності Кардинала.

28 вересня 1969 року відбулося урочисте посвячення Собору Святої Софії в Римі, духовної святині українців зведену стараннями Патріарха Йосипа Сліпого.

7 вересня 1984 року перестало битися серце Блаженнішого Патріарха і Кардинала Йосипа Сліпого.

9 вересня 1992 року тіло Патріарха Йосифа згідно з Заповітом перепоховане у крипті Львівського архикатедрального собору святого Юра.

Блаженніший патріарх  Йосиф Сліпий  був і залишається  серед інших достойників українського народу – духовним провідником, ісповідником віри, незламним захисником людської гідності, визнаним богословом, науковцем, письменником світового значення. Усе своє життя, не втрачаючи надії навіть у найважчі часи для нашого народу, Блаженніший Патріарх Йосиф жертвував себе на вівтар служіння Богові та Україні.

У споминах уже на схилі літ, складаючи Заповіт, Патріарх Йосиф у ньому завдячує своїй родині за закладену основу християнських та загальнолюдських цінностей: «Народився я і був вихований в українській християнській, хліборобській, глибоковіруючій, родині. Вона передала мені і защіпила в мені віру в Христа і любов до Нього!… Батьки, християнська родина – це основа здорового суспільства народу, нації. Це запорука їх росту і сили!»

Цими словами Патріарх також звертає і нашу увагу на важливість у вихованні та формуванні особистості, християнської родини, домашньої атмосфери, де гармонійно поєднані повчання та передання особистого досвіду живої віри з наочним прикладом життя від батьків до дітей. Ніщо так не виховує дитину, як приклад батьків. У великому сімействі Сліпих панувала  гармонія, де діти щодня мали перед собою приклад батьків у вірі, молитві працелюбності посвяті суспільній українській справі, повазі до досвіду і традиції попередніх поколінь. Працьовита заможна родина не виховувала зверхніх паничів, які би дбали про збільшення власного достатку та зручностей, але повноцінних людей, свідомих патріотів, які вчилися розумно і з користю розпоряджатися також і матеріальними статками. Діти  мали приклади практичного втілення любові і посвяти Церкві та Українській справі, у них виховувалось природне відчуття приналежності до свого народу, бо саме ця родина була меценатом та фундатором будівництва церкви у Заздрості, а згодом також і початкової школи, сільської бібліотеки та інших починань.

Пригадуючи сьогодні нашого славного земляка Патріарха Йосифа, подивляючи подвиг його життя і служіння, маємо нагоду застановитись над станом наших родин, про те, як виховуються наші діти, чи мають приклад живої віри у родинній хаті?

Заохочую з нагоди 120-тої річниці від дня народження Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого, впродовж 2012 року на усіх парафіях Тернопільсько-Зборівської Митрополії провести урочисті академії, організувати виховні заходи, читання Заповіту, дні духовної віднови з екскурсіями до музейного комплексу с. Заздрість, аби черпати приклад віри з життя та науки Патріарха, безцінної духовної спадщини нашого народу.

Благословення Господнє нехай перебуває з усіма вами!

+ ВАСИЛІЙ Семенюк
Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський
Дано при Митрополичій Катедрі м. Тернополя
дня 31січня 2012 року Божого