Інформаційний простір Тернопілля

Як кажуть бувших міліціонерів не буває. От і я давно знаходячись на пенсії не полишаю періодично інтересуватися роботою підрозділів МВС. Два сини пішли по моєму шляху та зараз працюють у різних підрозділах ОВС України. Тому отримавши черговий громадсько-правовий тижневик „Іменем Закону” №6 (5808) від 09.02.2012 року, залишився задоволеним напечатаним на 2-й сторінці „Зверненням колегії МВСУ до особового складу ОВС та військовослужбовців ВВ” та на 3-й сторінці Вашу замітку (блог міністра) „Увага буде приділена кожному”, витяг з якої цитую: – „Хочу подякувати всім, хто пише на цей блог. Хто звертається до мене зі своїм болем та тривогами, із міркуваннями, як змінити ситуацію в МВС на краще, – звертається міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко до своїх читачів на блозі Укрінформу. – Я дуже ціную можливість почути точку зору як громадян, права й свободи яких ми захищаємо, так і працівників міліції, котрі покликані це робити. Жодна ваша заява не залишиться поза моєю увагою. У зв’язку із великою кількістю звернень, необхідністю швидко й глибоко розібратися в ситуації, у Міністерстві внутрішніх справ України підписано наказ, згідно з яким керівництво підрозділів, яких це стосується, проводить перевірки й доповідає мені”.

Такі щирі слова дають надію на порятунок та допомогу, що змусило мене хоч раз за всі роки служби звернутися за допомогою до керівництва УМВС України в Тернопільській області так-як надії більше ні накого не залишилося. Але, як виявляється, почути і вирішити наболіле питання, це різні речі.
Приїхавши в лютому місяці ц.р. з Центрального госпіталю МВСУ, після чергового лікування, так-як змушений, систематично лікуватися після виконання урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року я знову виявив, що Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі черговий раз безпідставно здійснили перерахунок моєї пенсії у зворотньому порядку і зменшили її в ~ 4 рази, чим знову знехтували вже давно існуючою другою зайваю Постановою апеляційного суду по моїй пенсійній справі та винесеним ПФ-у приписом Тернопільської Прокуратури?!
На засіданнях апеляційного суду, представники УПФУ в м.Тернополя були присутні та згідно повідомлень Тернопільської прокуратури їхні приписи отримали для виконання. Постанови суду давно вступили в законну силу, та вказана пенсія була перерахована і встановлена та вже давно виплачувалась за допомогою Тернопільського підрозділу примусового виконання державної виконавчої служби, а по слідуючій аналогічній (підтвердила) Постанові Львівського Апеляційного суду та Приписом Тернопільської прокуратури тому „добровільно” виконувалися УПФУ м.Тернополя.
На мої не одноразові звернення вказати причину самовільного чергового припинення виконань Постанов суду, керівництво УПФУ дають відповіді, які самі собі суперечать. Тому внятно дати відповідь (вказати законодавчий акт) не змогло, а лиш традиційно на свій розсуд спотворили Законодавство і Конституцію України та взяли на себе їх тлумачення. Щоб не виконувати рішення суду та Припису прокуратури керівництво УПФУ м.Тернополя старається про це не згадувати та шукають надумані (періодичні перевірки, які не зупиняють виплати!) причини перевести питання виконання рішень суду в іншу площину надуманих їми-ж „проблем”. Керівництво ПФ м.Тернополя не соромиться показувати свою правову не компетентність та надсилає запити (і цим неправомірно гальмує виплату), просячи як-би роз’яснити(?) їм їхнє законодавство, яке входить до їхньої компетенцій(!), яке їм дозволяло роками (перевіряти) виплачувану мені пенсію(?!), при цьому не забувши тепер зменшити її до мінімуму (2090грн), ігноруючи необхідні наявні документи в моїй пенсійній справі!
Такими діями керівництво УПФУ м.Тернополя вийшло за межі наданих їм владних повноважень, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно наказало своїм підлеглим службовцям управління ПФ черговий раз здійснити злочинні дії, чим в очевидь знехтувала всією гілкою Судової влади України (своїм тлумаченням спотворили їхні рішення на свій розсуд), які згідно Конституції України не мають зворотньої сили в просторі і часі. Взявши за основу Закон України «про внесення змін до Закону України» «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06,2011 року, та постанову КМУ від 06.07.2011 року № 745, незважаючи навіть термін дії якої вказаний до 1 січня 2012 року. Зазначаю, що в вищевказаному законі, постанові КМУ, а також в останніх рішеннях та роз’ясненнях Конституційного суду не існує жодного натяку (а тим паче скасування саме мого рішення суду), який би спонукав службовців на порушення Конституції та чинного законодавства України, ігнорування чи невиконання судових рішень, які набрали законної сили – Іменем України.
Відкрите та цинічне систематичне знущання наді мною керівництвом УПФУ м.Тернополя нанесло мені не тільки значних матеріальних збитків, але і лишило мене коштів на лікування, яке останнім часом погіршилося, що наводить на думку про можливий геноцид проти мене та приниження моєї людської гідності. Згідно протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, я вважаю що проти мене йде дискримінація від суб’єкта владних повноважень. Я вже сумніваюся навіщо у 1986 році спасав таке керівництво УПФУ м.Тернопіль, щоб воно тепер могло періодично надімною глумилося?!
Такі періодичні „кваліфіковані” знущання не можуть бути виправданими надуманою можливою причиною відсутності бюджетних коштів, адже відповідальні особи країни давно офіційно у ЗМІ підтвердили про закладенні в бюджеті кошти на гарантовані чорнобильські пенсії. Що гарантується ст. 113 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” – „3. …В разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.
Європейський суд неодноразово підкреслював, що згідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, аргументи відносно відсутності бюджетних асигнувань не є поважною причиною для не виконання своїх зобов’язань органами державної влади, що підтвердили Українські суди.
Періодичні (щорічні) порушення пенсійного законодавства керівництвом УПФУ в м.Тернополі та його працівниками, які зловживають своїм службовим становищем стали можливими (проти ветеранів ОВС) при пасивному (мовчазній згоді) реагуванні правоохороних органів куди я періодично звертався. Тому службовці ПФ дозволяють собі і дальше грубо порушувати вказані судові Постанови апеляційного суду та Припис Тернопільської прокуратури, винесені на мою користь – Іменем України, та інше Законодавство України, а саме:
– ст… 3; 5; 8; 16; 19; 21; 22; 24; 46; 55; 56; 57; 58; 60; 68; 92; 95; 113; 124; 129 п. 9 Конституції України;
– ст… 7, 11, 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”;
– ст… 1, ч.3 1-2, 2, 3, 4, 15, 21, 22 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”,
– ст… 12, 14, 49; 50; ч.4 54; 64, 67, 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
– ст… 4, 5, 7, 10, 11, 15, 28, 31, ч. 4 ст. 33, ст. 34, 45, 46, 105, 107, 113 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
– ст… 4, 6, 15 Закон України „Про пенсійне забезпечення”,
– ст… 1, 4, 6 Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
– ст… 3, 4 Закон України „Про Кабінет Міністрів України”;
– ст. 13 п. 27 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– ст… 16, 17, 26, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,
– ст… 254; 255; п.2, 257; 267 Кодексу адміністративного судочинства;
– ст… 13 Закон України „Про судоустрій та статус суддів”;
– ст… п. 4, ст. 12, ч. е, п. 2, ст. 28 Конвеції про права інвалідів;
– ст… 1; 6; 13; 14; 17 Конвенції про захист прав людини та основних свобод
– ст.. 2, 7, 10, 22, 25, 28 Загальної декларації прав людини;
– ст… п. 1 розділу 4 Указами Президента України № 361/2006 та № 1726/2005,

«Верховенство права» – це не абстрактна ідея юридичної науки або „прихоть” правозахисника. Це реальна Конституційна гарантія для простого громадянина. І якщо цей принцип руйнується на практиці, то наслідки з часом відчують всі. При такому пока, що виборочному виконанні та контролю за виконанням Законів та Конституції України з часом можливо стане питання, а чи існує для всього населення України держава, як така?

Вказані вище факти схожі на свідомі дії не працівників ПФ, а організованої злочинної організації. Тому можливо було згадати кримінальну відповідальність згідно вимог ст… 24; 26-30; 33; 175; 364-367; 382 Кримінального Кодексу України. Але чомусь правоохоронні органи вважають такий факт нормою для ПФ нашої держави?! А нам, як ветеранам ОВС відомо, що при бажанні (коли б це стосувалося особистостей) у ОВС є досить важелів, щоб змусити ПФ хоч поважати чинне Законодавство, а про допомогу бодай одному ветерану ОВС!
У 1986 році Держава, Уряд, МВС, мене як службовця в пагонах послало в Чорнобиль допомогати та захищати народ в т.ч. працівників ПФУ ціною свого здоров’я, а не заробляти гроші при цьому залишивши дружину з двома малолітніми (1 грудне) дітьми. Як відомо тоді був лозунг один – „Комуністи вперед!”. Вибачайте, що тепер мене змушують звертатися за допомогою. Тепер я хворий і став нікому не потрібний, даже ОВС, які мене послали в зону відчуження. Розумію, я для всіх хвора ОБУЗА! Тому я вже змирився періодично просити та принижуватися перед різними глухими органами владних повноважень (яких для мене не залишилося) захистити порушені законні права та інтереси людини і громадянина України на право мати законну мінімальну пенсію інваліда-чорнобиля зайвий раз підтверджену Постановами апеляційного Суду України та Приписом Тернопільської прокуратури.

Коваль Борис Іванович,
ветеран ОВС, інвалід війни – 2-ї групи, постраждалий ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ї категорії.