Депутати Зборівської районної ради кажуть, що Президенту потрібно готуватись до імпічменту
Депутати Зборівської районної ради під час останньої сесії прийняли звернення до Верховної Ради України з приводу визначення порядку імпічменту Президента.
В зверненні ідеться:
Ми, депутати Зборівської районної ради Тернопільської області шостого скликання, просимо невідкладно розглянути та прийняти проект Закону України «Про порядок імпічменту Президента України».
Відповідно до статті 5 Конституції України носієм і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Статтею 102 Конституції України проголошується, що Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Одночасно, Основний Закон України закріплює особливі правові гарантії діяльності Президента України. Так, у відповідності до статті 105 Конституції України Глава держави користується правом недоторканості на час виконання повноважень.
При цьому, в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) № 19-рп/2003 від 10 грудня 2003 року (далі – Рішення № 19-рп/2003 КС України) зазначається, що право недоторканності Президента України не може бути скасоване, призупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної справи і переслідування у порядку кримінального судочинства.
Таким чином, Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушена кримінальна справа.
Стаття 108 Конституції України закріплює вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень Президента України. Однією з таких підстав є усунення його з поста в порядку імпічменту.
Згідно Рішення № 19-рп/2003 КС України, встановлена Конституцією України процедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не аналогічна обвинуваченню особи відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України. Розслідування і розгляд справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи.
Загалом, процедура імпічменту є одним із елементів системи стримувань і противаг, а тому виконує ряд важливих функцій. Однією з них є каральна функція за вчинення президентом державної зради або іншого злочину. Але, не менш важливою є також превентивна (попереджувальна) функція, сутність якої полягає у тому, що імпічмент – механізм контролю суспільства за інституціями публічної влади, який одночасно забезпечує реалізацію частини четвертої статті 5 Конституції України про недопустимість узурпації державної влади. Крім того, зазначене положення повинно спонукати президента не вчиняти діянь, що можуть посягати на основи національної безпеки.
Конституція України у статтях 85 та 111 визначає правові засади усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. З метою деталізації та уточнення вищевказаних положень свого часу було ухвалено Закон України “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” від 15 січня 2009 року № 890-УІ, який рішенням Конституційного Суду України у справі № 20-рп/2009 від 10 вересня 2009 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а відповідно він втратив чинність.
Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861 -VI затверджено Регламент Верховної Ради України (надалі – Регламент). Глава 30 Регламенту визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Водночас, окремі статті Глави 30 Регламенту містять посилання на закон про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України, який визнаний неконституційним та втратив чинність ще 10 вересня 2009 року.
Крім того, Регламент містить ряд прогалин, які об’єктивно унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Зокрема, залишаються неврегульованими окремі питання щодо обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих, не визначений правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, а також голови, заступника голови, секретаря та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, гарантій діяльності членів комісії, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності комісії тощо.
Отже, чинне законодавство, що визначає порядок усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, містить ряд невизначеностей та суттєвих недоліків, без усунення яких практична реалізація цього порядку є малоймовірною та, взагалі, може бути визнана незаконною. А це, у свою чергу, нівелює систему стримувань і противаг при взаємодії Президента України та Верховної Ради України. Крім того, відсутність дієвого механізму реалізації положень Конституції України про імпічмент Президента України робить неможливим виконання Конституції в цілому, що є прямим порушенням проголошеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Таким чином, прийняття єдиного нормативно-правового акту має на меті усунути зазначені колізії та прогалини, а також уніфікувати положення чинного законодавства, що визначає порядок усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.