Іван Семанишин: прихильників ВО «Свобода» продали!
29 вересня цього року троє старих членів Всеукраїнського Об’єднання «Свобода» покинули ряди партії. Це зроблено ними напередодні виборів і в той час, коли рейтинги цієї політичної сили досягли свого піку. Що змусило цих людей піти на такий крок, з яким, безумовно, запам’ятаються цьогорічні місцеві вибори? Про це в нашому ексклюзивному інтерв’ю з вже тепер колишнім свободівцем Іваном Семанишиним.
– Пане Іван чому ви вирішили вийти з партії «Свобода», що змусило змінити погляди?
– Перш за все хочу відмітити, що це не лише моя думка, але і більшості старих членів організації. Останнім часом у ВО «Свобода» творяться такі метаморфози, які ми не сприймаємо нормально. Скільки було віддано праці і поїздок, і цього всього, а коли прийшлося діло до виборів, тоді позаходили люди, які, на мій погляд не відповідають націоналістичним критеріям. Це, в першу чергу, бізнесмени, які зайшли на все готове. А ці партійці, які працювали роками, лишилися, як то кажуть, за бортом.
– Але чому зараз, напередодні виборів? Тим більше, що рейтинг зараз на піку…
– Тому що вже не можу дивитися на все, що твориться в партії. Моя позиція дуже проста. Я в «Свободі» з 2007 року, а до цього ще рік-півтора я їздив на виїзди, помагав, робив все, що було для партії корисне, зрештою, давав кошти в міру власних можливостей. Але люди які створювали тернопільську «Свободу» зараз відсторонені від керівництва партією, від прийняття рішення, від усіх справ, які раніше ми робили за покликом серця. Вже не йде мова про ідеологію націоналізму, завдяки таким патріотам як ми в «Свободи» виросли рейтинги і тепер нас, звичайних партійних трудяг, посунули і на наше місце прийшли ті, хто може заплатити за свою участь у партійному списку. Подивіться тільки на свободівську пресу. Там вже і націоналізму як такого немає. «Свобода», на мою думку відходить від націоналізму задля розширення електорату. Запитайте самі себе, якщо на ідеологічному ґрунті все так добре, то чому пан Юрій Шухевич не підтримав «Свободу», а обрав іншу партію?
– Між іншим, а де поділись агітаційні намети ВО «Свобода»? Чому їх немає на вулицях міста?
– А де їм взятися? Якщо раніше питання участі в якихось акціях завжди сприймалося з ентузіазмом, то зараз, коли в партію зайшли бізнесмени, прості свободівці втратили бажання просто так працювати на них. Раніше ми стояли в цих наметах за ідею, а зараз – заради чого мерзнути? Керівництво просто наймає людей за гроші, як це роблять інші партії. А вся робота тепер в телевізорі, на радіо, в газетах. Зрештою. також можна спитати, чому не було смолоскипного ходу, який раніше проводили на Покрову…
– Коли почався захід так званого «бізнесу» в лави партії?
– Масово це почало відбуватися в 2010 році.
– Ми можемо говорити, що місцеві бізнесмени почали шукати політичний дах напередодні місцевих виборів?
– На мою думку, це так. Ви ж подивіться на позачергові обласні вибори, де перемогла «Свобода». Там є багато порядних людей, які є в списках і йшли вони без грошей – це факт. Але зараз представники бізнесу, звичайно, прийшли не з порожніми кишенями (усміхається).
– Про яку суму йдеться?
– При передачі грошей я не був, але за чутками переговори про участь у виборах прохідній частині стартували з 20 тисяч доларів…
– Чому ж тоді так мало простих партійців в списку до міської ради?
– Після мого виходу з партії я зустрічався з тими простими старими партійцями і вони, звичайно, не задоволені такими справами. Кажуть, що так, як було для партії зроблено, то, звичайно, з ними поступили непорядно. Я думаю, що «Свобода» наступить в скорому часі на ті самі граблі, на які наступали інші партії в часи найбільшої своєї популярності, коли вони просто розколювались. Бо якщо є віддані люди, які працюють на ідею, то з ними так обходитись не потрібно.
– Вам особисто пропонували місце в списку на цих виборах?
– Не пропонували. Я сам себе пропонував. Я сказав, що готовий працювати, бо в мене погляди націоналістичні не змінилися і я цього не соромлюся і не приховую. І те, що я зробив для партії в порівнянні з іншими, то, звичайно, я міг би розраховувати на місце в партійному списку. Тим більше, що ті прості партійці, які мене знають, з якими ми брали участь не в одній акції, за мене би точно проголосували. якщо би до того дійшла справа. Але мені відмовили, навіть не назвавши причину.
– До тих людей, які з’явилися в партії зараз перед виборами можна зараховувати кандидата на посаду міського голови Сергія Надала?
– Я скажу так: деяких людей, які є в першій десятці партійного списку, я бачив на конференції перший раз. Ніколи ці люди ні на виїздах не були, ні на маршах, ні в Києві, ні в Львові, ні в Одесі, а тут раз – і вже серйозні кандидати. А на Сергія Надала я звернув увагу перед позачерговими виборами до обласної ради у 2009 році. Його я відношу не до націоналістів, а до центристів. Але в «Свободі» є внутрішнє праве крило, до якого я теж належав.
– Тоді чому саме він є кандидатом на посаду міського голови?
– Тут, знаєте, як співає Висоцький: «жираф большой, ему видней». Це вирішує політичне керівництво. Хоча ми би швидше підтримували керівника міської організації Михайла Головка – молодий, порядний та досить таки принциповий.
– А як тоді сприймати партійну конференцію, де відбулося висунення всіх кандидатів? Якщо вирішує все партійне керівництво, то яка роль самих партійців?
– «Свобода» організація не демократичних засад, а націоналістичних. Тут накази не обговорюються, а виконуються. Керівництво сказало – партійці проголосували. Навіть, якщо хтось був незадоволений, то його думки ніхто не питав.
– Хто відповідав за формування партійного виборчого списку, порядковість кандидатів в ньому, розстановку по мажоритарних округах?
– Наскільки мені відомо, там все йшло строго по вертикалі. Олег Тягнибок знає практично кожного партійця. Так само, як і знає, коли хто і з чим прийшов в партію. Кандидатів підбирає для себе партійне керівництво. От не захотіли, щоб я працював – і не захотіли. От і все.
– Хто є центром прийняття рішень в партії?
– Я вже казав, що рішення приймає керівництво партії. На Тернопіллі це С.Надал і О.Кайда. Також є людина Тягнибока, яка часто приїжджає сюди зі Львова. Голова обласної організації Олег Сиротюк повністю їм підпорядкований. Він зробить так, як скаже голова партії, а на Тягнибока мають більший вплив якраз ті, хто прийшов недавно. Голова міської організації Михайло Головко їм не вигідний, бо якщо С.Надал виграє вибори, то Михайло має керувати фракцією, а йому не довіряють, бо він принциповий і дотримується націоналістичних поглядів. А якщо С.Надал програє вибори мера, то тоді він буде керувати фракцією, і якось для цього треба Головка усунути. Тому вони працюють над тим, щоб виключити Михайла Головка з партійного списку.
– Чому так відбувається, що одна з найрейтинговіших партій області втрачає свої добре перевірені кадри?
– Це все дуже легко пояснити. Ми справжні патріоти, націоналісти, нами важко управляти і нав’язувати свою думку, а С.Надал з О.Кайдою хочуть зробити з «Свободи» партію, якою легко маніпулювати. Саме тому вони запустили в списки купу бізнесменів та не досвідченого молодняка, які будуть робити все що скаже цей тандем. А нас витісняють зі списків, з партії.
– А як тоді ті бізнесмени, які зайшли в партію, вертатимуть вкладені кошти?
– Напевне, як і всі бізнесмени…
– Якщо партія не набере того результату, який очікує на цих виборах, або тернополяни оберуть іншого міського голову, а не свободівця, тоді хто і як вертатиме кошти, вкладені у вибори?
– На мою думку, якщо «Свобода» дійсно не займе стільки, скільки вони планують, то там будуть серйозні «розбірки». Зі Львова може навіть приїхати керівництво і робити тут великі «розгони». Але я не брав, я віддавати не буду (сміється).
– Чи можна сказати, що тернопільську «Свободу» продали?
– Я би сказав, що продали прихильників «Свободи» та всіх, хто підтримує національну ідею. Тому що прості люди сприймають організацію так, як вона їм запам’яталася своїми акціями. Але за націоналістичною обгорткою ховається чіткий розрахунок і бізнес-інтерес. Тому якщо з партії будуть виходити ті, хто стояв біля витоків її створення на Тернопіллі, то я не дивуватися не буду!
Розмову вів Антон Масний