Інформаційний простір Тернопілля

Під час зустрічі з своїми читачами письменник та мандрівник Макс Кіндрук дивував присутніх незвичними та кумедними епізодами своїх мандрівок по африканських країнах – Анголі та Намібії.

Ангола

До, «закритої» для туристів, республіки Анголи (туристичні візи до цієї країни не відкривають) добратись було нелегко. Летіти довелося з декількома пересадками з Києва до Франкфурта, а потім до Віндхука і далі до столиці Анголи – Луанди. Перше що, справило шокуюче враження на письменника – це аеропорт. Він – не охоронявся! На бетонній огорожі сидів юнак і спостерігав за посадкою літака. Та і сама «огорожа» була пошкоджена, через неї перевалювалися тонни сміття, яке потрапляло на територію аеропорту. Та й про таксі в цій країні нічого не знають….

Ангольці вороже ставились до білошкірого Макса Кіндрука. Одним із  «неписаних правил» було – надивитись прямо їм в очі.

Єдине що допомагало вижити в постійному стресі та агресії – це алкоголь. Що було дивне – тут за водіння в нетверезому стані не штрафують! Хоча в цій  країні дивна система штрафів, тут можуть оштрафувати за користування мобільним телефоном за кермом на 500 доларів чи за миття машини в місті – на 800 доларів.

Ангола є дуже бідна, хоча одночасно є дуже багата на природні ресурси країна. Тут є нафта (прибутки від видобутку якої складає 95% ВВП), алмази, уран, залізо та інші природні багатства. Але неосвіченість жителів та недолуге керівництво країни, яке не займається розвитком інших сфер і галузей економіки крім нафтових родовищ, не дає можливості їй розвиватись.  В Анголі  дуже красива природа і тому тільки на туризмі вона могла б заробляти мільйони…

У ангольців є легенда. Коли один з богів ніс на собі торбу з багатствами для різних земель, де була нафта, гарна земля, вода, корисні копалини, над Анголою вона розірвалась і всі багатства висипались. Тоді інший бог сказав, що це несправедливо, треба від них щось забрати. А перший бог посміхнувся і сказав – «Почекай, ти ще не знаєш яких я поселю сюди людей».

Намібія

Намібія – одна з найбільш комфортних країн для зеленого туризму і подорожей. Ця країна у півтора разу більша за Україну. При тому тут населення всього 2 мільйони чоловік. Це дає можливість для розвитку дикої природи. Намібія формувалася у німецьких колоніях і тут досі є  поселення, як бережуть німецькі традиції.

У Намібії немає зими чи літа, є лише два стани, коли вітер дме із Заходу, від Атлантичного океану, тоді протягом дня +25 градусів, вночі – +13, дуже комфортна температура. А коли вітер дме з Ботсвани, зі Сходу, то це +45 в тіні, пісок 70 градусів.

Письменник також розказав, що автострад у країні мало, проте вони ідеальні. Як такого громадського транспорту у Намібії майже не існує, тут зазвичай всі їздять на своїх авто. З орендою машин не обійшлося без пригод і залученням МЗС України. Одна машина під час подорожі … згоріла! А тутешні фірми хотіли на цьому нажитися.

Одна улюблених історій Максима – про Центр збереження гепардів. Що в цьому центрі роблять? Вони не утримують гепардів в неволі. Це велика ферма, яка розділена на загони, площею десятки гектарів, там живуть гепарди в реальних умовах. Всюди є відеокамери, які за ними спостерігають. Їх залишилось у світі всього 12 тисяч тварин. Чому це так важливо? Вчені бояться, що зі зникненням гепардів вся еконіша зникне.

Окрім гепардів, мандрівнику пощастило побачити чимало інших тварин – левів, носорога, численних мавп, ящірок, хом’ячків, антилоп, кабанів, змій.

Як виявилось, найстрашнішою твариною в Африці є медоїд, якого бояться всі тварини. Це миле створіння випускає нестерпний запах, який приглушує жертву, а потім нападає на неї. Ця тваринка чимось схожа на єнота.