Тернопільські студенти знайшли стародавні поховання. Фото
Цього року відбулась традиційна археологічна практика студентів історичного факультету ТНПУ під керівництвом доцентів кафедри стародавньої та середньовічної історії Воломира Кіцака та Андрія Кліша.
<уло проведено дослідження на території Теребовлянського замку та у селі Кордишів Шумського району, де розкопали багатошаровий могильник.
У Теребовлі досліджено внутрішній двір замку біля північної стіни. Замок, який ми бачимо в центрі Теребовлі, був збудований у ХVІІ столітті. Проте раніше на цьому ж місці були фортеця часів Висоцької культури ХІ століття до нашої ери, замок князя Василька, кам’яні замки ХІV і ХVІ століть, які були зруйновані кримськими татарами. Під час розкопок були знайдені залишки стін цих замків. Під час розкопок знайдені численні залишки кам’яних та чавунних гарматних ядер, а також бомб великого калібру, що були випущені по Теребовлянському замку під час облоги його турками в ХVІІ ст. А ще знайдено численні гільзи та кулі ХХ століття. В основному – револьверні. Таке часто знаходимо на місцях розстрілу людей.
Під час розкопок у с.Кордишів Шумського району було виявлено та розкопано багатошаровий могильник, – це були поховання бронзового та раннього залізного віку, а також численні поховання часів Київської Русі.
Особливо багатим було поховання бронзового віку (комарівська культура). У спільній могилі лежали скорчені кістяки чоловіка та жінки. Судячи із бронзових браслетів та бронзових шпильок для плащів, ці люди належали до панівної верстви суспільства. Знайдені прикраси в ті часи коштували понад десяток голів великої рогатої худоби.
Знайдено також поховання римського часу (ймовірно черняхівська культура). Це типове для раннього залізного віку тілоспалення з поміщенням попелу в керамічну вазу. На жаль, жодних додаткових артефактів цього часу не знайдено. А ще досліджено численні поховання епохи Київської Русі. Покійників ховали за християнським звичаєм. Тіла були покладені на спину, руки схрещені на грудях. Інколи знаходимо залишки цвяхів, завдяки яким можна стверджувати, що покійників ховали у трунах. Супутній інвентар теж відсутній.
Окрім цього студенти мали можливість кожного дня купатись у місцевому ставі, який наповнюється джерелами. Через це вода чиста, але холодна. Частенько ловили рибу. Ввечері палили ватру і співали пісень під гітару. Одним із найяскравіших видовищ було фаєр-шоу, влаштоване випускником історичного факультету Антоном Шаповалом. Вражень набрались – на цілий рік вистачить. Вочевидь, археолологічні розкопки дуже цікаве явище, тому що багато студентів-старшокурсників і навіть випускників у свій вільний час приїжджають допомогти першачкам та відчути романтику розкопок.
Доцент кафедри стародавньої та
середньовічної історії В.М.Кіцак
