Містична гора на Тернопільщині. Фото

IMG_4960_nГора Уніас – північно-східна крайня точка Національного природного парку “Кременецькі гори”. Туристичний об’єкт. Древньоруське городище Х-ХІІІ століття.

Літописне місто Данилівград – яке разом з Кременцем вистояло під час осади Золотої Орди. Одне з перших міст, що змогло противитись навалі Золотої Орди і на якому спіткнулася до того непереможна хода загарбників, пише Місто.

Довідково з Вікіпедії: Уніас — гора, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Антонівців Шумського району Тернопільської області, у кв. 62, 63, вид. 5, 6, 11 Волинського лісництва. Площа 6,3 га. Оголошена об’єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 320 від 19 листопада 1984. Перебуває у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства. Під охороною — типовий останець Кременецьких гір ерозійного походження, складений переважно нижньосарматським дрібнозернистим кварцовим піском, покритим піщанистимоолітовим вапняком цього ж віку. Під вапняками — низка карстово-ерозійних порожнин. У порожнинах і на поверхні гори є сліди проживання давніх людей. Схил гори вкритий лісом. Об’єкт має наукове й естетичне значення.

Уніас-городище — укріплене поселення на околиці с. Антонівці Шумського району Тернопільської області. Розташоване на гірському кряжі Кременецьких гір. Збереглись укріплені майданчики, розташовані з півночі на південь на 800 м, на вис. 110 м над річкою Іловиця. Центральні укріплення — дитинець — чотирикутний майданчик: ширина — 250 м, довжина — 220 м, захищений валами, ровами, ескарпами та урвищами. На північно-західному боці — невелике мисове укріплення (Уніас-II) трикутної форми, довжина сторін 66 м, 60 м і 55 м. На північ від гори — укріплений майданчик Лиса Гора, овальної форми, обнесенмй валом і ровом. На всіх укріплених майданчиках виявлені западини, утворені на місці котлованів давніх будівель. Археологічні дослідження Уніасу-городища почала 1987 експедиція ТОКМ під керівництвом О. Гаврилюка. Виявлені наземні житла і напівземлянки з печами-кам’янками (10-11 ст.), ювелірні вироби, форми керамічних виробів 10-початку ХІ ст, ХІІ ст. і 16-17 ст., середньовічні монети. Виявлено також матеріали могилянської групи раннього залізного віку (І тис. до н. е.) Біля одного з розкопаних жител Х ст. виявлено петрогліф у формі хреста, орієнтованого за сторонами світу.

IMG_4957_n

IMG_4956_n

IMG_4948_n

IMG_4945_n

IMG_4938_n

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

infoprostir@gmail.com