На Тернопільщині матері 11-ти дітей не дають почесного звання Героїні
Дев’ятеро своїх дітей та двох під опікою виховало та поставило на ноги подружжя Ящуків із Збаража Козятинського району.
В селі про родину відгукуються гарно, але отримати почесне звання «Мати-героїня» впродовж шести років Тетяна Ящук так і не може. А все через відсутність довідки на одного із синів про несудимість.
– 6 років тому мого сина Олексія обласні правоохоронці забрали під варту, не сказавши жодного слова про його провину, – згадує той жахливий день Тетяна Ящук. – Вже згодом ми дізналися, що його звинувачують у вбивстві вінничанина, з яким син дружив. Олексій працював на металобазі, у того чоловіка завжди переодягався, щоб не возити постійно робочий одяг з собою. 28 січня, як і завжди, прийшов, переодягнувся, залишив робочу спецівку, а сам поїхав додому. Що було у гаражі далі — невідомо. Господаря знайшли мертвим. Мого сина звинуватили у вбивстві, бо на робочій спецівці знайшли краплі крові, а в кишені – старий квиток до Миколаївки. Правоохоронці побили Олексія та змусили у всьому зізнатись. Це і всі докази, за якими стільки років не дають спокою нашій родині. Хоча доказів про те, чия це кров, нема, бо таких експертиз в Україні не проводять.
Ми пережили десятки судових засідань. Олексій вже встиг відсидіти за гратами в СІЗО 2 роки і 8 місяців, пройти через півсотню судових засідань, так і не маючи прямих доказів своєї причетності до вбивства. Останні майже 2,5 року він вдома під розпискою про невиїзд. Судові процеси припинені, та не закриті. Тож взяти мені довідку про несудимість сина в обласних правоохоронних структурах так і не вдається, там зволікають, бо ж якщо визнають сина невинуватим, комусь доведеться відповідати, чому стільки часу його утримували під вартою…
Втім, Тетяна Ящук сподівається, що справедливість все-таки буде й вона отримає заслужене звання «Матері-героїні». Із усмішкою жінка розповідає про кожну дитину.
– Найстарша донька, 44-річна Оксана, – бухгалтер у Збаразькій сільській раді, Іра має середню спеціальну освіту, працює бухгалтером у місцевому господарстві. Андрій працює у Вишневому під Києвом, Юрій проживає у селі, Юля також, — каже пані Тетяна. — Олексій закінчив будівельний технікум, збирається одружитись. Син Олександр проживає у Вінницькому районі, донька Олександра – у Турбові. 25-річний Ігор – найменший із дітей та найбільша гордість. Він дуже мріяв стати військовим і все зробив для того, аби втілити мрію в життя. Олег та Наталя, хоч і не рідні, але люблю їх, як своїх дітей. На жаль, у минулому році поховала чоловіка, а без нього дуже важко…
У Козятинській РДА повідомили, що цьогоріч клопотатимуть про те, щоб Тетяна Ящук отримала заслужене звання «Матері-героїні», й сподіваються на позитивний результат.