На Тернопільщині п’яні пасажири закатували таксиста

taksyst24-річний Максимко знає, що тепер його татко на небі, бо його до себе забрала Бозя. Він вірить у те, що сказала мама, бо як інакше пояснити маленькій дитині, що світ жорстокий і що безбожні нелюди за кілька нещасних гривень закатували його батька. Двоє пасажирів, яких того вечора підвозив 28-річний Володимир Ляпандра, крім обручки, телефону й документів, забрали в нього найцінніше – життя.


На жаль, у житті не обходиться без непоправних втрат, без жахливих трагедій. У Тернопільській області за поточний рік це перше резонансне вбивство. І знову – таксиста…

Торік усі телеканали й газети розповідали про жорстокий напад на 36-річну таксистку зі Збаража Євгенію. Жінка працювала у тернопільській таксофірмі «549» і 25 грудня підвозила з Тернополя до Підволочиська двох пасажирів. Дорогою, неподалік райцентру, вони встромили їй у горло ножа і, забравши гроші й відеореєстратор, утекли з місця злочину. За гарячими слідами поліція затримала нелюдів, але життя Євгенії врятувати не вдалося. Через день вона померла в лікарні. Тоді горю її сім’ї співчував кожен, а тепер – ще одна жахлива трагедія…

Тернополянин Володимир Ляпандра працював водієм у протитуберкульозному диспансері, а у вільний від роботи час підробляв таксистом. Того вечора, 10 травня, він також виїхав таксувати. Вже на похороні його знайомі таксисти розповідали, що Володимир підійшов до одного з них і попросив, щоб той віддав своїх клієнтів, мовляв, ти вже цілий день таксуєш, тож дозволь мені щось заробити, й узяв з автовокзалу двох чоловіків, схожих на циган. Розповідали також, що один із них був напідпитку, а інший – дуже п’яний. Близько десятої вечора Володимир зателефонував рідним, щоб повідомити куди їде, а вже о 23-ій годині його телефон був вимкнений. Рідні, ніби передчуваючи біду, звернулися до поліції, пише НОВА Тернопільська газета.

Всю ніч правоохоронці розшукували Володимира, прочісували територію поблизу Шумська – ліси, поля, закинуті будинки. Наступного дня, 11 травня, в лісосмузі за Шумськом, між Тернопільською та Хмельницькою областями, знайшли автомобіль Володимира, а за 500 метрів у полі – і його тіло. У чоловіка були зв’язані шнурівками руки, на тілі було багато колотих ран і перерізане… горло.

Знайдене біля лісу таксі.
Знайдене біля лісу таксі.

«Виходить, ніби Володя сам забрав свою смерть..,» – з болем кажуть рідні вбитого. До останнього вони сподівалися знайти його живим, але… Коли наступного дня прочісували за Шумськом лісосмуги, то кликали, просили відгукнутися, а тоді побачили машину… У ній усе було розкидане, дверці відчинені навстіж, ключів не було.

– Ми дізналися, що тієї ночі повз проїжджав рейсовий автобус, його водій побачив, що на узбіччі в лісі стоїть машина із ввімкненими світлом та аварійкою, – розповідають рідні Володимира. – Він посигналив, але коли ніхто не вийшов, поїхав далі. Останніми з ним по телефону розмовляли дружина Леся і батько, вони й запідозрили, що щось недобре…

Рідні не приховують сліз, коли згадують про Володимира. Він був добрим, чуйним, готовим завжди прийти на допомогу.

– А ще у нього було стільки планів на життя.., – розповідають. – Хотів купити квартиру і жити з сім’єю окремо, адже був у зятях. Не те, що йому там було зле, ні, його прийняли, як рідного сина, але просто старався на майбутнє. Максимчик був дуже прив’язаний до тата, з ним і на рибалку, і на прогулянку, разом вчили віршики, пісеньки…

Володя дуже любив синочка й дружину, цінував їх безмежно, адже десять років тому від раку померла його мама. Для них із старшим братом Костянтином це був важкий удар. Після того Володя старався жити з якимсь таким оптимізмом, що коли, здавалося, усе так погано, що вже й гірше не може бути, та поговориш з ним – і стає легше.

Його любили всі – і дорослі, і малі, бо до всіх умів знайти підхід і потрібне слово. А тепер його не стало… Неможливо із цим змиритися, неможливо звикнути до думки, що через безжалісних нелюдів разом із людиною погас цілий світ і запалити його вже не вдасться. Так, у кожного своя доля. Але чому – така доля?..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

infoprostir@gmail.com