Які зміни очікують школу?
Освітні стандарти належать до стратегічних ресурсів конкурентоспроможної держави
Нині в Міністерстві освіти і науки України триває розробка проекту Закону України «Про освіту».Саме він має стати фундаментом побудови нової української школи, адже регламентує сферу діяльності майже 10 мільйонів громадян, які залучені до системи освіти.
Одним із головних аспектів модернізації української освіти є подовження тривалості навчання в середній школі до 12 років, починаючи із шестилітнього віку вже з осені нинішнього року.
Основними перешкодами на шляху до цього наразі є: неготовність шкіл до забезпечення профільного навчання, залишковий принцип фінансування освіти та низька ефективність використання коштів. Потребують також змін підходи та ставлення до самого процесу передачі знань у школі та взаємодії між учителями, батьками та самими школярами. Окрім вирішення технічних завдань, нових підходів вимагатимуть стандарти і програми викладання, друк та забезпечення нових підручників, підняття зарплат вчителям тощо. Усі ці проблеми доведеться вирішувати.
Отже, традиційна шкільна освіта буде складатися із трьох рівнів: перший – початкова школа; другий – базова школа до 9-го класу; третій – профільна школа до 12-го класу, яка зазнає найбільших змін. У результаті реформ в учнів побільшає вступних іспитів, адже для переходу з початкового на середній рівень кожен школяр складатиме тестування для моніторингу якості отриманих знань. А от уже наступне ЗНО при переході з другого на третій рівень матиме на меті визначити майбутні професійні здібності учня, аби правильно скерувати їх. Тож після 9 класу абітурієнт зможе обрати собі напрям розвитку: або загальноосвітній, або професійний. Останній передбачатиме 3-річне навчання в спеціалізованих коледжах, ліцеях, після яких учні зможуть отримати певну професійну кваліфікацію. Відтак загальноосвітній напрям стане більш поглибленим рівнем профільної підготовки абітурієнта до майбутнього вступу в університет за певною спеціальністю.
Окрім того, проект Закону України «Про освіту» має зменшити саму кількість предметів, деякі дисципліни, що дасть змогу перейти до більш поглибленого навчального плану профільної освіти. Вчителям до третього рівня дадуть більше автономії у визначенні обсягів матеріалу, який мають засвоїти учні, та способів його подачі. Експерти переконані, що саме за спеціалізацією та індивідуальною роботою й вбачається майбутнє вітчизняного освітнього процесу.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, від початку поточного року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 7 тисяч 500 звернень з питань освіти.
Заявники зосереджували свою увагу на питаннях діяльності загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів, серед яких найактуальнішими були: організація навчально-виховного процесу, харчування учнів (особливо молодших класів та пільгових категорій), норми педагогічної етики (зокрема, невідповідність кваліфікації деяких вчителів займаним посадам, їхньої некоректної поведінки стосовно учнів тощо). Окрім того, чимало звернень містили нарікання на обов’язковість сплати «благодійних внесків» у загальноосвітніх навчальних закладах, а також на дії окремих керівників шкіл, які ставили отримання документів про освіту учнями у пряму залежність від сплати таких «внесків».
1545 – урядова «гаряча лінія» працює цілодобово. Також тимчасово працює номер 0 800 507 309.