Інформаційний простір Тернопілля

Питання створення в Теребовлянській громаді оновлених «опорних» шкіл обговорювалося активно кілька останніх місяців. Концепцію розвитку таких закладів Міністерство Освіти і Науки України презентувало у березні цього року. Опорні школи, відповідно до цієї концепції, через покращення матеріально-технічної бази та за потреби – підвищення кваліфікації, якісного оновлення педагогічного колективу, мали б стати центрами якісної освіти і сформувати довкола себе мережу шкіл-філій. Та для цього, звісно, необхідне перш за все бажання самих шкіл і людей громади до утворення та розвитку такої структури. Зміни ж даються важко, адже у здобутті чогось кращого завжди є ризики втрат.

В Теребовлянській громаді ішла мова про створення двох опорних шкіл – у Теребовлі (ЗОШ №1) та у Лошнові. За результатами зборів-обговорень з колективами і батьками учнів, поки що все залишається за старим зразком – принаймні на найближчий навчальний рік. При цьому, держава уже почала виділяти кошти з бюджету на опорні школи у громадах, тож Теребовлянська міська рада змушена буде повернути першу виділену суму (317 тисяч гривень) і відмовитися від подальшого фінансування як мінімум до наступного літа (а це більше 5 мільйонів).

Чому так? Потенційні школи-філії (чи безпосередньо їх директори, які стануть завідувачами) бояться пониження ступеня, що передбачено концепцією. Та перш за все – засновник (місцевий відділ освіти) має право залишити філію з тим самим ступенем і це є питання до обговорення в кожному конкретному закладі. Інший бік медалі: що раціональніше – утримувати спільним коштом (себто бюджетом громади) повний вчительський склад для навчання 5 дітей в сільській школі, чи довозити з кількох таких шкіл учнів середніх і старших класів автобусом до центральної (опорної школи), де буде хімічний кабінет, комп’ютерний клас, спортивний майданчик (краща матеріальна база для навчання) і, з великою вірогідністю, більш кваліфіковані педагоги? Підвищення рівня знань сільського учня плюс економія коштів на розвиток громади – ось основна мета таких змін.

Щодо початкових шкіл – закриття не буде в жодному разі. Такі навчальні заклади повинні бути наближені до місця проживання дитини. Звісно, концепція опорних шкіл призведе до зменшення кількості ставок. Зате потягне за собою професійну конкуренцію, адже показником є не кількість вчителів, а знання, які отримує та чи інші дитина.

Що буде далі із впровадженням концепції – покаже подальше доопрацювання реформ Урядом. Зміни – невідворотні, оскільки народжуваність продовжує падати,  результати тестів ЗНО у сільських учнів значно нижчі, ніж у міських і малокомплектні школи – справжній баласт для державного та регіональних бюджетів (а це – спільні кошти усіх платників податків). Перетворення малої школи у філію опорної мало б навпаки – убезпечити її від повного закриття. Що ж робити далі – вирішуватимемо спільно, громадою і закликаємо перш за все освітян до діалогу, пропозицій, активної участі в реформуванні.