Чудотворній іконі на Тернопільщині – 280 років. Фото
Для вшанування ікони до Буцневи прибув Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк), Екзарх Луцький Йосафат (Говера), декан Великоберезовицький о. Василь Брона, ректор Тернопільської семінарії о. Іван Римар та численне духовенство із довколишніх парафій разом із своїми вірними.
Святкування розпочалось із зустрічі місцевого козацтва Владик та гостей на початку села, яких супроводжували до самого храму, де їх колядками зустрічали настоятель парафії о. Євген Кобильник із парафіянами. Опісля розпочалась Архиєрейська Божественна Літургія, підчас якої Митрополит Василій виголосив проповідь присвячену почитанню Пресвятої Богородиці та привів приклади з історії Буцнівської чудотворної ікони.
В часі Святої Літургії Владика Василії уділив ієрейські свячення диякону Ігору Світовому, який своє священниче служіння здійснюватиме для наших вірних в Казахстані. Після Літургії духовенство освятило воду та разом з усіма присутніми приступило до чудотворної ікони, а місцева молодь частувала всіх присутніх гарячим та випічкою.
До слова, ікона належить до двадцятки плачучих ікон України. 25 січня 1737 р. після ретельних досліджень Митрополит Атанасій Шептицький надав місцевій церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії повний відпуст, а ікону проголосив чудотворною. В продовж історії Мати Божа через Буцнівську чудотворну ікону виявляла свою особливу материнську опіку та любов.
Для усіх, хто бажає помолитися перед Буцнівською чудотворною іконою кожної першої суботи місяця проводяться молитви на оздоровлення під час яких є завжди можливість приступити до ікони. Наступні моління відбудуться в суботу 4 лютого о 10.00.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
В 1729 р. Матвій Цивинський подарував копію Белзької (Ченстаховської) Богоматері намальовану на полотні отцям василіанам в Буцневі, яка в короткому часі прославилась великими чудами, зокрема перше чудо – сльозоточення ікони.
Внаслідок чого 9 березня 1733 р. митрополит Атанасій Шептицький надіслав комісію на чолі з о. Інокентієм Липницьким ЧСВВ, аби вияснити правдивість чудес перед іконою. Через три роки повторна комісія під проводом о. Олексія Липницького, зборівського декана, та о. Сильвестра Мальського ЧСВВ 1 липня 1736 р. прибула до Буцнева.
25 січня 1737 р. митрополит Атанасій Шептицький особливою грамотою проголосив ікону Пречистої Діви Марії в Буцневі чудотворною.
1738 р. – за сприянням Андрея Шумлянського в Буцневі відбулась коронація чудотворної ікони.
Цікавим залишається факт, що 17(28) серпня 1739 р. ікона брала участь у переможному бою поблизу Ставучан та взяттям Хотина, де зведенні сили російських, австрійських та козацьких військ здобули перемогу над османськими противниками, про що у своїй монографії під назвою «Сводная галицко-русская летопись» описує галицький церковний та політичний діяч о. Антин Петрушевич, зокрема автор подає пісню написану козаками в честь Матері Божої Буцнівської «За помощю пресвятия Ікони Буцневскія Же недала хрістіаном Випасти в руци бисурманом у неволю…». З 1731 по 1751 – отці василіани записали в літописі буцнівського монастиря понад 60 чудес оздоровлення перед Чудотворною іконою Богоматері: Найбільш численно прочани приходили до Буцнівської чудотворної ікони у відпустові дні св. Івана Хрестителя, свв. Петра і Павла та на празник Непорочного Зачаття.