Зважаючи на те, що температура кипіння ртуті дуже висока – 357 о С виникає сумнів – хіба ртуть при кімнатній температурі випаровується? Але проблема в тому, що сила притягання між атомами мала (саме тому цей метал – рідкий), і ртуть випаровується досить швидко, хоча на перший погляд здається, що розлиті краплі зовсім не зменшуються в розмірах. А відсутність кольору і запаху в парах ртуті призводить до того, що багато хто недооцінює небезпеку.
В такому випадку велику загрозу становлять не самі краплини металічної ртуті, а непомітні оку, без кольору і запаху, пари ртуті, що, як тільки розбився термометр, починають інтенсивно насичувати повітря в приміщенні. Кількість парів ртуті пропорційна кількості розлитої речовини та величини її поверхні – метал розлітається на безліч дрібних, мізерних краплинок, що значно збільшує поверхню випаровування.
Роботи з демеркуризації проводяться відповідним підрозділом МНС. Тому, у випадку розбиття ртутного термометра, необхідно повідомити територіальні підрозділи МНС. На жаль, в Україні утилізація ртуті — досить болісне питання і служб, що займаються подібною справою, не так вже й багато. Тому необхідно знати, як самостійно очистити приміщення від ртуті.
Що робити, щоб не отруїтися парами ртуті?
1 Виведіть з приміщення людей, в першу чергу дітей та людей похилого віку…
2. Відчиніть навстіж усі вікна, аби забезпечити максимальну вентиляцію, проте не створюючи протягу
3. Обмежте доступ людей в приміщення (закрийте двері) з метою:
а) зменшення розносу парів ртуті в суміжні кімнати,
б) виключити рознос ртуті по суміжних кімнатах на взутті (постелити килимок/ганчірку, змочену розчином марганцівки, на вході).
4. Захистивши органи дихання та одягнувши гумові рукавички, обережно зберіть в будь-яку герметичну тару з розчином марганцівки та щільно прилягаючою кришкою (наприклад, в скляну банку) всі частини градусника, ну і звичайно, в першу чергу – кульки ртуті (збір крапель ртуті і осколків потрібно здійснювати від периферії до центру приміщення). Щоб зібрати всю ртуть без залишку, скористайтеся підручними засобами. Вам допоможуть: медична груша з тонким наконечником, емальований совок, лейкопластир, скотч, пластилін, замазка і т.п. Засоби, що використовувались, теж потрібно скласти в герметичну тару. Щоб краплини ртуті було краще видно, – забруднену поверхню можна освітлювати збоку настільною лампою. Ртуть зі щілин підлоги чи паркету зручно «викочувати» за допомогою медичного шприца з товстою голкою.
Іноді збір ртуті може зайняти кілька годин, тому кожні 10-15 хвилин рекомендовано робити перерву та виходити на свіже повітря.
5. Після завершення збирання необхідно провести хімічну демеркуризацію. У домашніх умовах можна приготувати розчини з підручних засобів:
а) перманганат калію (або попросту марганцівка) + вода;
б) мильно-содовий розчин.
Необхідно почергове застосування обох методів: готується 0,2% водний розчин марганцівки (20 г на 10 л води). Цим розчином за допомогою кисті, щітки, пульверизатора (фарбопульта) обробляється забруднена поверхня. Через 1 годину необхідно змити продукти реакції мильно-содовим розчином – 30 г питної соди та 40 г тертого мила на 1 літр води. Ці операції необхідно повторювати кілька днів по 2-3 рази на день.
6. При проведенні цих робіт треба думати і про власне здоров’я.
– промити марганцівкою і мильно-содовим розчином рукавички, взуття,
– прополоскати рот і горло слабо-рожевим розчином марганцівки,
– ретельно почистити зуби.
– прийняти 2-3 таблетки активованого вугілля.
-Промити міцним, майже чорним розчином марганцівки взуття та одяг, в якому ви прибирали прміщення (імовірне наступання на забруднену поверхню). А потім – ще 30 хв у мильно содовому розчині при Т70-80 о .
Чого робити не можна:
– В жодному разі не викидати розбитий термометр чи зібрану ртуть у смiттєпровiд чи виливати у каналiзацiю. Вона має властивiсть осiдати в каналiзацiйних трубах, з яких витягти ртуть – неймовiрно складно..
– Не можна пiдмiтати ртуть вiником: жорсткi його прутики подрiбнюють отруйнi кульки на ще дрібніші.
– Не можна збирати ртуть iз допомогою пилососа: рух повiтря полегшує випаровування рiдкого металу. До того ж пилосос пiсля цього доведеться вiдразу ж викинути.
– У жодному разi не можна створювати протягу до того, як ви зiбрали ртуть, iнакше блискучi кульки розлетяться по всiй кiмнатi.
– суворо забороняється використовувати для очищення миючі засоби, які містять амоній та хлор, які реагують з ртуттю, виділяючи отруйні гази.
На завершення: всі відходи від термометра, які вам вдалося зібрати в герметичну тару для виключення подальшого забруднення території, потрібно здати на підприємство, яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Дізнатися про це можна по телефону в довідковій Тернопільської міської Ради – 15-80, або зателефонувавши в ДСНС – черговий – 52-10-05, 52-01-04.
В України обов’язки щодо демеркуризації (навіть при розбитті термометра) покладені на службу ДСНС – тож коли ви звертаєтесь до служби з повідомленням про розлив цього небезпечного металу – до вас зобов’язані приїхати та допомогти.
Бережіть себе!
Лікар з загальної гігієни Безрука Л.А.