– Щоб ви розуміли вагу моменту, вперше в Україні, коли школі присвоєно не просто ім’я видатної людини, а в назві школи міститься назва професії «адвокат». Адвокати – це ті люди, які захищають права громадян в суді, не допускають, щоб чинили протиправні дії. Коли станете дорослими, підете навчатися у ВНЗ, будете згадувати, як ви були учасниками сьогоднішніх урочистостей, бо, нині велика подія не лише в історії вашої школи, району, області, а й для усієї України. Можливо, присвоєння вашій школі імені адвоката Бориса Козубського спонукає вас задуматися над тим, що це за фах такий – адвокат? В 9-му класі вивчаєте предмет правознавство – це перший крок на шляху до опанування цієї професії. Можливо, хтось з вас захоче з цією професією пов’язати своє життя, адже це дужа шляхетний фах, – наголосила пані Ірина. Вона подякувала усім, хто посприяв, щоб школа у Раківці носила ім’я видатного адвоката і націоналіста.
Школу у Раківці іменем Бориса Козубського назвали невипадково, адже саме це невеличке село на Збаражчині стало родовим гніздом давнього священичого роду Козубських, вихідців з Житомирщини. Саме тут пройшло дитинство знаменитого адвоката, саме до Раківця він повернувся після навчання у Києві та Харкові. Дуже цікаво про адвоката-односельця розповів присутній на урочистостях місцевий краєзнавець, перший дослідник спадщини родини Козубських на Тернопіллі Юрій Заяць, пише Народне слово.
В Раковецькій ЗОШ І-ІІ ступенів імені адвоката Бориса Козубського навчається 74 учні. За ініціативи Юрія Заяця, Анатолія Малевича, «Просвіти», депутатів сільської ради у 1997 році на фронтоні школи встановлено пам’ятний знак на честь родини Козубських. 28 квітня 2012 року у Раківець приїжджали родичі сина Козубського Юрія, невістка Ольга з онуками Юрієм, Оксаною і Галиною, які подарували школі віньєтку про свого знаменитого родича.
Наталка ПАРОВА
Довідково:
Борис Козубський(1866-1953 рр.). Адвокат, голова Кременецької повітової земської управи в часи УНР; Представник від Волині до
Центральної Ради; Голова УНДО на Волині; Голова товариства «Просвіта». Депутат польського Сейму (1922). Засуджений разом із сином як «небезпечний українець», концтабір для політичних в’язнів Береза-Картузька (нині смт Береза,Білорусь);1941 р. – звільнений. У 1948 р. за антирадянську пропаганду засуджений до 25 років мордовських таборів, у яких і загинув. Реабілітований 31 липня 1991 р.