Інформаційний простір Тернопілля

З 1 липня до трудового стажу почали зараховувати декретну відпустку. Але давайте погляньмо на цю ситуацію з іншого боку – коли у декрет іде чоловік…

За кордоном тато в декреті – не така екзотика, як в Україні, а досить-таки поширена практика. У Західній Європі 20% чоловіків перебувають у декретній відпустці по догляду за дитиною, а жінки виходять на роботу. В Україні таких – лише 2%.  Наших чоловіків часто стримує громадська думка, мовляв, це ганьба, що скажуть люди. За кордоном це абсолютно нормальна тенденція, а йти в декрет не соромляться навіть перші особи країни.

Хто співатиме колискові?
Жити на одну зарплату… чоловіка. Такий страшний сон найчастіше сниться жінкам, що йдуть у декрет з гарних посад і гарних зарплат. У більшості країн роль голови сім’ї й годувальника вже давно поділена між подружжям. А ми й досі вважаємо це чимось дивовижним. У нас дотепер головним залишається патріархальний тип родини, де батько спочатку заробляє гроші, а вже потім виховує дитину, та й то, якщо часу вистачить. Хатня робота й догляд за дітьми традиційно вважаються жіночою справою.

А якщо обставини склалися так, що заробляти гроші поки краще виходить у дружини, невже чоловік не зможе підмінити її вдома? Звісно, чоловік може сказати, що в нього немає навичок виховання малечі та догляду за домом. Так дізнайся, навчися, почитай кулінарні рецепти, інструкцію до пральної машини, літературу з педагогіки. Легше сказати, що це не чоловіча справа, але ж треба думати, в першу чергу, про сім’ю.

Деякі батьки кажуть: «Ось коли дитині виповниться років 10, тоді я буду нею займатися, а поки мені з нею навіть говорити немає про що». Але вони дуже сильно помиляються. До того часу, коли дитина виросте, може виникнути ситуація, що вона просто не захоче спілкуватися з батьком тільки тому, що недоотримала його уваги в дитинстві. Участь тата у вихованні необхідна малюкові з перших днів його життя.

У чому ж переваги того, що за дитиною доглядає батько, а не, скажімо, няня? «Бо так краще», — завіряють батьки. По-перше, це економія сімейного бюджету. По-друге, мама завжди знатиме, що з малюком рідний тато, а не стороння людина, тому в неї не виникатиме почуття провини й вона не розриватиметься між роботою та домом. По-третє, у сім’ях, де не працює мама, дитина отримує менше батьківської уваги, ніж у тих, де не працює батько. Річ у тім, що татусі, які займаються вихованням малечі, зосереджуються саме на ньому й не відволікаються ні на що інше.

У той самий час мати, яка не працює, – домогосподарка з усіма навантаженнями. Коли ж працює батько, існує ризик, що рідні будуть бачити його рідко: відрядження, довгі години в офісі. Не факт, що він і на вихідні не захоче втекти на риболовлю або до друзів. А мами свої довгоочікувані вихідні повністю присвячують сім’ї. І наостанок, коли діти вже йдуть до школи, чоловікам легше, ніж жінкам, повернутися до роботи.

Долаючи стереотипи
У нашому пострадянському суспільстві декрет батька сприймається як виняткова річ. І пояснюється радше слабкістю чоловіка і тиском жінки, як спосіб заховатися від реальності, а думка про те, що чоловік може абсолютно свідомо, невимушено обрати «активне батьківство» у рамки нашої «суспільної оцінки» не вписується.
Зрозуміло, що традиції, ментальна пам’ять витворюють міцні стереотипні форми, які не припускають іншого розподілу ролей, аніж жінка – біля плити, а чоловік – в офісі. І дуже мало подружніх пар можуть вільно і самостійно визначити, що і кому насправді краще вдається в цьому житті.

Не раз нам доводилося чути прислів’я: «Не та мати, що народила, а та, що виховала». Чомусь про батька народна мудрість промовчала. Стереотип, відповідно до якого виховувати дитину повинна тільки жінка, міцно засів у нас в головах.
Дійшло до того, що декретну відпустку, яка вже понад 10 років в Україні однаково може надаватися як матері, так і батьку дитини, наші чоловіки соромляться брати.

Однак, навіть найбільш стійкі стереотипи руйнуються перед сучасними потребами. Причин цьому декілька. Одна з них – жінки все частіше знаходять собі більш високооплачувану роботу, ніж чоловіки. Кар’єрне зростання в цьому випадку – не порожній звук. Але є інша причина, що штовхає представників сильної статі на такий крок. Це бажання зберегти за собою робоче місце в період криз і зміни влади. Адже за законом, людину, яка знаходиться у відпустці, нехай навіть і декретній, звільнити не мають права, навіть якщо звільнення відбувається у процесі скорочення штату.

Піти в декрет українському чоловікові не так просто, як європейцеві, де така практика широко поширена. Суспільство часто сприймає цей факт негативно, оскільки здавна у нас переважає жіноче виховання дітей. А що залишається робити батькові? Ходити на роботу, а після – приходити, розвалюватися на дивані і дивитися футбол. Ось і виходить, що жінки в процесі виховання прищеплюють дитині свою модель поведінки. Як результат – сьогодні мало сильних і гідних чоловіків.

Але ситуація не така погана, як може здатися. Вже сьогодні стереотип про обов’язок жінки самостійно займатися вихованням дитини поступово відходить у минуле. Суспільство починає розуміти, що чоловіче виховання нічим не гірше жіночого. Крім того, роль батька у виховному процесі важко переоцінити. Дитина в ранньому віці одержує від батька більш багатоваріантну модель поведінки щодо виходу з різних ситуацій, чого не може дати середньостатистична жінка.

Батьками не народжуються – ними стають
Отже, готуємо тата до непростої, відповідальної і дуже почесної справи. По-перше, потрібно «загартувати» його психологічно. Дитина – це не монстр, а маленька людина з абсолютно нормальними потребами і почуттями. Слід пам’ятати, що діти дуже чутливі, вони відчувають страх і поганий настрій так само, як і любов. А багато хто з новоспечених татусів спочатку навіть боїться взяти на руки свою дитину, щоб, не дай Бог, якимось чином їй не нашкодити. Обережність не завадить, але і боятися не варто, інакше малюк це відчує, і тоді вже вам доведеться довго його заспокоювати.

Друге важливе питання – це годування дитини. Бажано не відлучати малюка від материнського молока. Згодом це може згубно позначитися на його здоров’ї. Вчені всього світу довели, що грудне молоко – найцінніший і найкорисніший продукт харчування для немовлят. Воно містить в собі в ідеальних пропорціях всі поживні речовини, необхідні для повноцінного розвитку дитини. У дітей, що харчуються грудним молоком, раніше формуються всі системи організму, в тому числі ендокринна і нервова, відзначається випередження в інтелектуальному та емоційному розвитку. Перед виходом на роботу мама повинна зцідити декілька порцій молока і поставити його в холодильник. Татові залишиться лише розігріти його на слабкому вогні або помістити пляшечку в теплу, а потім у гарячу воду.

Якщо ж з якихось причин малюк знаходиться на штучному годуванні, це не трагедія. Сьогодні існує величезна кількість поживних сумішей, за допомогою яких потреба дитини в поживних речовинах може бути практично повністю задоволена. А татові варто лише навчитися стерилізувати пляшечку і готувати суміш.

Мами, не забудьте також написати докладну інструкцію по годуванню вашої крихітки із зазначенням часу. Сюди можна дописати перерви на сон і прогулянки на свіжому повітрі. Непогано вивчити разом з татом декілька казок та колискових. А також дати чоловікові декілька уроків сповивання, купання, підмивання і перевдягання малюка. Потім надайте йому можливість виконати всі процедури самостійно, але під вашим чуйним наглядом. Повірте, після такого іспиту татусю просто рівних не буде.

А як у світі?
Ще десять років тому в Україні про декретну відпустку для татусів практично ніхто не міг і подумати. На Заході така практика вже давно вважається справою звичною. У світі існує спеціальна організація «Чоловіки в декреті». Згідно з її даними, у Фінляндії оплачувана відпустка для представників сильної статі, пов’язана з народженням дитини, надається з 1987 року та становить 152 дні, у Швеції – 13 місяців. Євросоюз збирається ввести обов’язкову декретну відпустку для чоловіків, аби уникнути жіночої дискримінації. У Німеччині, де в останні роки відчувається дефіцит дитячих садків, уряд заохочує татусів на рівні з мамами йти в декрет, гарантуючи грошову допомогу і зберігаючи за батьком робоче місце, на яке чоловік без втрат для власної кар’єри повертається з «батьківської відпустки». Там, якщо декрет бере тато, то гроші на дитину виплачують не 12, а 14 місяців.

У Швеції, наприклад, за законом, батьки можуть вибирати, яким чином поділити між собою належні півтора року оплачуваної декретної відпустки. І молоді батьки, що йдуть в декрет, – це норма. Шведський тато зобов’язаний хоча б місяць, але «відсидіти» у відпустці з дитиною.
У Британії уряд виплачує одному з батьків 106 фунтів на тиждень впродовж дев’яти місяців, незалежно від того, хто виховує дитину – мама або тато. Також британський парламент збирається законодавчо закріпити право батька і матері на річну оплачувану декретну відпустку на двох

В Америці в останні роки почастішали випадки, коли тато йде в декрет. За даними соціологічних опитувань, багато чоловіків бажають поєднати приємне з корисним: приділити більше часу сім’ї і відпочити від виснажливих кар’єрних перегонів.

Та найсвідомішими татусями виявилися фіни. У Фінляндії дві третини чоловіків присвячують себе нащадкам. До їх числа входять колишні спікер парламенту Пааво Ліппонен, міністр внутрішніх справ Вілле Ітяля, міністр юстицій Йоханнес Коскінен.

***

Тож тато у декреті. Чому б і ні? Якщо у мами виходить краще заробляти гроші, а у тата – виховувати дітей? Забудьте принципи і дурні стереотипи! Якщо і чоловіка, і жінку це влаштовує, і всім від цього добре – тоді щастя в особистому житті й успіхів у кар’єрі! Принаймні, тішить той факт, що в нашій країні існує право вибору, і тільки від вас залежить, як ви його використаєте.