Змагалися вальщики лісу
Щоліта, починаючи з 1997 року, проводяться обласні змагання вальщиків лісу. А у вересні, коли лісівники відзначають професійне свято, переможці обласних конкурсів демонструють свій професіоналізм на всеукраїнському етапі. Цього року учасників обласних змагань приймали наші лісівники у Старих Петликівцях.
Сюди приїхали представники Бережанського, Кременецького, Тернопільського та Чортківського лісгоспів і Кременцького лісоколеджу. Бучацький лісгосп представляв досвідчений вальщик Михайло Герасимчук (на фото праворуч), який уже 20 років працює в Коропецькому лісництві. До участі в змаганнях допускаються вальщики лісу, які мають стаж роботи не менше трьох років. Змагання проходять у п’ять етапів: валка дерева, обрізка сучків, поперечний розпил колоди, заміна ланцюга бензопили, крижування колоди.
Найвідповідальнішим є перший етап. На ділянці заздалегідь підбирають для валки майже ідентичні за висотою і товщиною дерева однієї породи і нумерують їх. Кожному учаснику змагань попадає дерево відповідно до жеребу, а якщо не влаштовує, то може вибрати інше із резервних. Зрізати дерево необхідно за 3 хв., але головне тут не швидкість, а точність попадання падаючого стовбура на кілок, який вальщик самостійно встановлює за 15 м від основи дерева в тому місці, де воно має впасти. А це залежить від теоретичних знань, а ще більше, мабуть, від досвіду і професіоналізму вальщика. До речі, з усіх учасників змагань ідеально поклав на кілок зрізане дерево лише представник Бучацького лісгоспу Михайло Герасимчук. Однак він недобрав очки за іншими параметрами і в кінцевому підсумку зайняв друге місце. На першому місці представник Кременецького лісгоспу, на третьому — Чортківського. Усі три призери нагороджені грошовими преміями: відповідно 800, 500 і 300 грн. Переможець обласного етапу представлятиме Тернопільщину на республіканських змаганнях вальщиків лісу.
І ще один неприємний момент, про який боляче говорити, але від цього нікуди не дінешся. Всі учасники змагань користувалися високоефективними, надійними, визнаними у всьому світі бензопилами «Штиль», а представник лісоколеджу — пилою українського виробництва. Скопійована вона ідеально з іноземної моделі і на вигляд нічим не відрізняється від неї, а ось працює далеко не так. До речі, якщо всі учасники валили дерева «Штилем» за 1,5-2 хв., то представник лісоколеджу не вклався і в 3 хв., не зі своєї, звичайно, вини.
В. СЕРЕДА.





