Як наживаються на безробітних?
Шахрайські схеми
Спершу нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про зайнятість населення» послуги суб’єктів господарювання з посередництва у працевлаштуванні здійснюються безкоштовно. Іншими словами, той, хто шукає роботу, не має нічого сплачувати кадровому агентству за надану інформацію про вакантні місця. Це повинен робити виключно роботодавець, який звертається за допомогою до подібного роду посередників.
Попри це, кадрові агентства, чисельність яких із прийняттям закону не зменшилася, примудряються отримувати гроші як із шукачів роботи, так і з її надавачів. Для цього вони застосовують перевірені часом шахрайські схеми: пропонують оплатити наперед оформлення будь-яких документів, вимагають гроші за допомогу при працевлаштуванні або ж виставляють рахунок за надання консультацій чи фіктивне навчання.
«Якщо ви стали свідками висунення таких незаконних вимог, не варто їх задовольняти. Адже нерідко надана за гроші посередником інформація про наявність вакансій і координат роботодавців виявляється недостовірною, – розповідає голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. – Відтак люди залишаються і без грошей, і без роботи. Щоб цього не сталося, треба звертатися із повідомленням про злочин (шахрайство) до міліції або прокуратури. Крім того, нагляд за роботою посередників на ринку праці здійснює Державна інспекція України з питань праці. Тому варто спробувати звернутися і до неї зі скаргою на дії кадрового агентства. Її працівники після проведення спеціальних перевірок у разі виявлення порушень у діяльності посередника мають повне право його оштрафувати».
Коментар адвоката Катерини Тарасової:
– Схеми, за якими працюють в обхід Закону України «Про зайнятість населення» рекрутингові та кадрової агентства, направлені на те, щоб уникнути відповідальності за вчинені ними протизаконні дії. Тому вони заздалегідь укладають із клієнтами договори про надання послуг, на підставі яких і отримують за них передоплату, та підписують із ошуканими здобувачами акти виконаних робіт щодо вказаних послуг.
При цьому самі послуги надаються формально – шляхом повідомлення інформації, задля отримання якої не треба укладати договір. У такий же спосіб шахраї вимагають гроші за надання консультаційних послуг із проведення семінарів, які не мають відношення до пошуку роботи, та отримання на час навчання житла. При здійсненні такого роду шахрайства послуги фактично надаються, і довести наявність складу злочину дуже важко.
Інша справа, коли здобувачів ошукують без укладення будь-яких договорів і надання послуг, обіцяючи заробітки в майбутньому й отримуючи від них гроші безпідставно, уникаючи контакту в подальшому. Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 190 Кримінального кодексу України і тягнуть за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до 240 годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Покарання встановлює суд, виходячи з обставин справи. Проте фактично притягнути до відповідальності недобросовісних працівників кадрових агентств дуже складно, оскільки через довірливість наших громадян стає неможливим довести факт скоєння такого злочину. Але намагатися притягти до відповідальності шахраїв усе ж таки варто.
За матеріалами: www.pic.com.ua