Село на Тернопільщині вжахнулося: мати “підклала” під коханця-зека 12-річну дочку
«Інфопростір» вже повідомляв про нечуваний вчинок жительки села Синява, що на Збаражчині, яка заставляла свою дочку до інтимних стосунків зі співжителем старшої доньки. Журналісти поспілкувались із сім’єю і сусідами цієї горе-матері.
Валентина привела до хати колишнього засудженого Юрія Екала. Сусідам сказала, що він – чоловік старшої доньки Ірини.
«А шоб вони всі в тюрмі довіку сиділи. Так опозорилися на весь світ. То ж півроку тягнулося. Все село знало, що цей Юра спав із Вальою і з Ірою. Спохватилися, коли Люду споганив», – каже 67-річна Марія Кінь із села Синява Збаразького району Тернопільщини.
Протягом півроку 28-річний Юрій Екало мав статеві стосунки з її донькою – 46-річною Валентиною та онучками – 18-річною Іриною і 12-річною Людмилою.
Валентина – інвалід, має проблеми з опорно-руховим апаратом. З чоловіком 45-річним Муталіном живуть у хаті в центрі села. Мають господарство, отримують пенсії. Доньки Ірина й Людмила ходять до сільської школи.
«Валя така баба, що любить молоденьких хлопів ,– каже голова Синявської сільради Віталій Теребецький, 33 роки. – Привела собі того Юру – метр із кепкою і 40 кіло. Всім казала, що то чоловік Іри. Потім до мене доходять слухи, що він із малою спить. Якось перестріваю його, питаю. «Та нє, та ви шо, то неправда».
«Що там у них у сім’ї робилося, то їхня справа, – додає 49-річна Марія Микитюк, секретар сільської ради. – Але дивимось, Юра гуляє по селу з малою за ручки. Визвали Валю, то вона нам ледь очі не повидирала. Доказувала, що то все брехня».
Стосунками Юрія і Людмили зацікавились учителі. «Люда гарно вчиться, співає в гуртку, – каже 53-річна Лариса Морозова, класний керівник сьомого класу, де навчається Людмила. – Але з минулого грудня стала дуже замкнута. Ні з ким не спілкувалась, сиділа собі тихенько. Пропустила 63 дні, з яких по довідці – тільки дев’ять. Тільки за минулий семестр пропустила 37 днів. З однокласниками перестала спілкуватися».
У вересні Людмила про все зізналась учителям. Ті викликали міліцію. «Але при міліції мала каже, що то все неправда, – згадує 59-річний Євгеній Пастушук, начальник служби у справах дітей районної адміністрації. – Потім батько написав заяву. Коли лікар оглянув дитину й підтвердив статевий контакт, тільки тоді їх закрили».
Юрія Екала і Валентину арештували 20 вересня. Семикласницю забрали до центру соціально-психологічної реабілітації при обласній адміністрації. Її щодня провідують батько і сестра.
Хата Валентини і Муталіна поділена на двох господарів. В одній зараз живе чоловік зі старшою донькою Іриною, у другій – його теща Марія Кінь. Двір доглянутий, є хлів і сарай.
«Усі знають, що Валя привела того Юру собі, – каже сусідка Леся Копина, 52 роки. – А він її не дуже хтів, то Валя йому в подарок дочку підклала. Потом Іра почала жалітися, що сестра відбила в неї чоловіка. Мусько (так у селі називають Муталіна, – авт.) усім говорив, що зек спить із малою, але його ніхто не слухав. Коли Юру забирали, Іра кричала: «Куди ви його забираєте. Я люблю його!».
Юрій Екало родом із райцентру Заліщики. Раніше його засуджували за крадіжки.
– Я тільки повидів його, зразу не захтів, – згадує Муталін. – А Валя до него: «Може, тобі чаю чи кави, може, подушку». Потом мені дочка призналася, що він із нею робив. То Валя казала Люді йти до нього і робити все, що він скаже. Він і з Валею спав. Як я щось казав, вони мене били. Валя заявила: «Будеш багато говорити, підеш із хати». А куди мені йти, я вже на Україні 25 год. Із рідних в Азербайджані тільки брат, але в нього своя сім’я.
У його хаті є дві великі кімнати, металопластикові вікна. У вітальні стоять троє ліжок, стіл і піч. Повсюди розкидані дитячі речі, у дворі дзявкотять двоє собак.
«Я хочу, щоб Юра вернувся, – ніяковіє 18-річна Ірина, донька Валентини і Муталіна. – Він не винен».
Юрія Екала звинувачують у зґвалтуванні та розбещенні неповнолітньої. Валентину – у примусі до статевих зносин і злісному невиконанні батьківських обов’язків.
«Я тоже хочу, щоб Валя вернулася, – каже наостанок Муталін. – Люблю її. Заберемо назад Люду і будемо жити разом».
Михайло ПЕРКОВ, gazeta.ua