Тернопільський нардеп повезе антимайданівців до Польщі, щоб показати, як живе Європа
Різні думки в принципі зводяться до одного знаменника, Україна – європейська держава і місце їй у цивілізованій демократичній спільноті.
Народ піднявся на спротив брехні, корумпованій владі, круговій поруці і мирними акціями протесту намагається втовкмачити “небожителям” київських пагорбів, що далі жити в такому болоті не має наміру, а засліплені блиском розкошів поводирі, які завели його на край економічної і політичної прірви, повинні одягнути вериги й каятися за вчинки свої до скону.
Натомість на цивілізовані вимоги влада відповідає кийками і сльозогінним газом спеціальних підрозділів, ламаючи руки-ноги й голови тим, хто насмілився лише заявити про те, що він людина і гідний людського життя.
Завершення роботи другого “круглого столу” за участі трьох колишніх Президентів України, уповноважених Євромайданом представників опозиції, політиків, духовенства так і не дало відповіді на ключові запитання, іншими словами, відбувся “круглий стіл”, але не було переговорів.
Вони можливі лише за тих умов, які декларує народ лідерам опозиції, а саме: покарання тих, хто бив на майдані людей, у тому числі й представників преси, відставка уряду, звільнення усіх затриманих політв’язнів. Лише після виконання цих вимог, можна розпочинати переговори. Та влада й надалі займається шулерством і думає, що все можна вирішити силовими методами. Такий варіант не проходить, у чому всі переконалися при черговій спробі “беркуту” прорвати барикади майдану.
Я був і серед тих, кого влада цинічно використала і привезла спеціальними поїздами, автобусами на свій антимайдан. Зі мною був мій син і помічник. Пробратися до тих людей було досить складно, доводилось показувати депутатське посвідчення. Так от, коли дивився в очі присутніх там наших галичан, я побачив опущені від сорому обличчя, бо звезли їх туди під тиском, залякуванням. Мав розмову із людьми зі сходу, які у переважній більшості постали перед вибором: або бути звільненими з роботи, або їхати на підтримку влади.
У чому різниця між двома майданами? Євромайдан не потрібно організовувати, це – цілком дієздатна структура, яку не потрібно агітувати чи переконувати у спротиві режиму, сюди їдуть за покликом серця і совісті заради кращого майбутнього. Другу сторону, так званий антимайдан, привозять з примусу, платять добові, і що цікаво, постійно проводять ротацію, тобто змінюють на інших таких самих.
Чому так? Та тому, що бояться, щоб вони не перейшли на нашу сторону, перейнявшись духом демократії і свободи. У більшості своїй це прості звичайні люди, які, на жаль, зомбовані, але, сподіваюся, коли вони приїхали в Київ з однією думкою, то повертатися будуть зовсім з іншою. Маю намір організувати поїздку кількох таких людей, принаймні, до Польщі, щоб вони на власні очі переконалися за які європейські цінності стоїть Євромайдан.
Що стосується покарання винних у побитті мітингувальників у ніч з 30 листопада, то названі вже колишні чиновники Попов, Сивкович і головний міліціонер Києва Коряк, це всього лиш ті “стрілочники”, яких влада вирішила віддати на заклання, як головних винуватців. Справжні “яструби” сидять у зовсім інших високих кабінетах.
Хочу подякувати усім землякам з Тернопільщини, які приїжджають на Євромайдан і додають йому сили і духу. Кожного дня через мою депутатську палатку проходять сотні людей, де вони мають можливість обігрітися, випити чаю, перекусити бутербродами, ще більше згуртуватися.
Особливо хотів би відзначити нашу молодь, про яку говорили, що вона байдужа до змін, що їй властива інфантильність. Неправда! В основному вона й приходить на площі, щоб проявити свою громадянську позицію, зарядитися тим духом свободи, тим повітрям, яким дихали їхні предки запорізькі козаки і воїни УПА.
Тому вірю, що такий порив не спинити жодним беркутам, гепардам, тиграм та іншій звірині.
Михайло Апостол, народний депутат України