Роман Соломонюк: ВО “Свобода” – вигідна для влади “опозиція”
Нещодавно прочитав чергове інтерв’ю одного з лідерів ВО “Свобода” Ірини Фаріон, де йшлося про плани цієї політичної сили на наступних виборах місцевих рад. За словами Фаріон, метою мінімум є щонайменше голови обласних рад у західних областях, щонайменше у Львівській та Івано-Франківській.
Згадуючи самовіддану боротьбу пані Фаріон з “москальськими іменами” у дитячому садочку, мимоволі виникають підозри – можливо така впевненість у перемозі пов’язана не тільки з електоральними настроями, а і з бажанням нинішньої влади отримати на місцях “вигідну опозицію” у вигляді ВО “Свобода”.
На перший погляд думка про “вигідність” ВО “Свободи” для Партії регіонів видається нісенітницею. Справді, як можна хотіти мати опонентами таких сильних і палких патріотів-опозиціонерів. Вони ж проводять стільки гучних акцій, мітингів, маршів. Їх регулярно хапає міліція. Та все ж є певні аргументи, що змушують задуматися над тим, чому таки “Свобода” вигідна для “регіональної” влади.
По-перше, ВО “Свобода” найкраще підходить на роль “страшилки” для Сходу України, після відомого виступу пані Фаріон у дитячому садку, де пані “філолог” обрала своїми опонентами малих дітей. Завжди можна відвернути увагу східного виборця від проблем економіки і соціального розвитку, налякавши можливим приходом до влади “нациків”, які заборонять російську і почнуть з дітей.
По-друге, завжди можна у дуже невигідному світлі показати ідеологію націоналізму. Сьогодні активно розвивається думка, що саме ВО “Свобода” являється єдиною правою політичною силою. Ніби усім нам говорять: “Ось такі у нас націоналісти, продажні і недалекі. Одні ображають дітей, а інші знімаються у пропагандистських фільмах північного сусіда. Хіба вони вам потрібні?”
По-третє, завжди можна знайти виправдання будь-яких різких антиукраїнських дій влади, як це уже сталося із призначенням Д.Табачника на посаду Міністра освіти і науки України. Бо є “Свобода”, яка такі дії провокує.
По-четверте, кивнувши на Тернопільську, а після виборів, можливо, і на Львівську та Івано-Франківську область можна знову ж таки сказати: “Бачите – націоналісти не знають, що таке економіка. Вони займаються лише політикою, б’ються з вітряками, а тут треба дороги латати, будувати школи”.
Таким чином, можна дискредитувати навіть ті залишки національно-демократичного руху, який має всі шанси відродитися саме зараз. Головне нав’язати думку, що націоналісти – це апріорі погано, що ці люди нездатні розбиратися у елементарних законах економіки. На роль такого собі образу “недолугого націоналіста” найкраще і підходить ВО “Свобода”.
Звичайно можна було б сказати, що перелічені аргументи є надуманими. Проте виникає риторичне запитання, чому досі щодо п. Фаріон не порушено жодної кримінальної справи за фактом знущання над дітьми, приниженням за національною ознакою, розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Відповідь очевидна – це комусь вигідно.
Цей “хтось” регулярно дає ефіри представникам ВО “Свобода” на провідних телеканалах, допомагає вести “активну діяльність”, яка не має жодних конкретних результатів. Натомість ВО “Свобода” віддячує спільними голосуваннями у Тернопільській облраді, коли це потрібно “комусь” із влади, або ж підкидає черговий “інформаційний” привід, коли у торгах за коаліційні голоси потрібно призначити таку одіозну фігуру, як Табачник.
Усі ці аргументи у сукупності дають підстави говорити, що голосуючи за ВО “Свободу” на наступних місцевих виборах, голосуватимеш за Партію регіонів. Звичайно такий вибір теж має право на існування, якщо західноукраїнському виборцю підходять ті цінності, котрі зараз пропагує Партія регіонів. Проте навряд чи західняк, та не тільки він, підтримає те, що вже наробила правляча коаліція. Хіба вона різко змінить вектор діяльності і стане проукраїнською. Цього ж поки що не видно. Помітні лише бажання знищити будь-яку нормальну європейську праву альтернативу і замінити її “Свободою”.
Є лише сподівання, що виборець достатньо мудрий. Тоді він оцінюватиме “найпатріотичнішу” політичну силу за справами, а не маршами і гаслами. Лише у такому випадку антиукраїнські зовнішні і внутрішні сили не зможуть надалі поглиблювати кризу довіри до української ідеології націоналізму. Ця ідеологія перш за все передбачає захист національних інтересів нашої держави в інтересах всього українського народу. Український народ, у моєму розумінні, включає у себе представників всіх націй, які працюють заради добробуту України, визнають Україну своєю Батьківщиною, будують майбутнє України на основі історичної і культурної спадщини України. Тож будьмо уважні, панове галичани.
Роман Соломонюк
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887





