Інформаційний простір Тернопілля

Тернопільщина святкуєперемогу двох шкіл у соціальній ініціативі «Samsung назустріч знанням» 2014. Цього дня стали відомі імена переможців конкурсу, у якому брали участь спеціалізована школа № 5 міста Тернопіль (лідер команди – Тетяна Жук) та гімназія імені В.М. Гнатюка міста Бучач (лідер команди – Роман Панькевич).

З самого початку ми слідкували за їх роботою, адже одразу аж дві школи (участь брали вперше за сім років існування програми) принесли нам перемогу, показали свою талановитість та креативність як у написанні есе, так і у відзнятому відео (конкурс складався з двох етапів). І тепер два «смарт-класи» із шести будуть встановленні у цих двох навчальних закладах Тернопільської області. До складу такого надсучасного «смарт-класу» входить: інтерактивна дошка, планшети, монітор, багатофункціональний пристрій, унікальне обладнання, яке значно полегшує, осучаснює та робить цікавішим сам процес навчання.

Коли наші конкурсанти стали півфіналістами, то одразу ж почалося активне розповсюдження інформації, підтримка та щире вболівання. Масштабну інформаційну кампанію провів також Освітній портал «Академія». Вчасна поінформованість тернополян, які змогли підтримати своїх земляків, та, власне, чудові відеоролики школярів дали свій результат. «Могли допомогти лише голосами, але, що тут говорити, якщо вони дійсно були кращими та заслуговували на перемогу», – говорить пані Олена, яка віддала свій голос саме за них:

«Я за справедливість. Мені було цікаво, і перед тим, як проголосувати, знайшла час для перегляду абсолютно усіх п’ятнадцяти відео. Хотіла вибрати найкращих і ними стали наші. Чесно кажучи, я навіть не думала, що можна зробити такий цікавий матеріал. Обидві школи постаралися – і це помітно, горда за них, молодці.»

Нам вдалося поспілкуватися з представниками 5 школи Тернополя та гімназії міста Бучача – ними стали Тетяни Жук і Роман Панькевич. Цікаво було дізнатися усі деталі роботи та власні враження.

«Підготовка»

Тетяна: «Про конкурс ми дізналися з уст батька Анастасії Рейко, яка і стала ініціатором ідеї. Одразу ж появилися зацікавлені учні 8-В класу. Було багато ідей та обрали найкреативнішу. Написали есе та чекали результату, коли побачили себе серед п’ятнадцяти найкращих, то дуже зраділи та водночас захвилювалися. А що ж робити далі?»

Роман: «Про конкурс дізналися з плакату, який дала дирекція школи. Автор есе та ідея відео моя. Технічними питаннями займався учень 11 класу Стронський Олексій. У першому етапі нас було троє. Коли пройшли у другий, охочих взяти участь побільшало. Усі хотіли допомогти, тому виділяти нікого не буду. Це заслуга цілої гімназії.»

«Головний процес»

Тетяна: «Зйомка, напевно, була важчим, ніж написання есе. Сама є вчителем мови та літератури, тому есе було для мене якось звичніше, але, думаю, ми блискуче впоралися і з цим завданням. Учні 8-В класу, які знімалися у відео, тримали усе в таємниці до останнього. Навіть директор не знав нічого та не бачив відеоролика.»

Роман: «Відзняти відео за написаним есе, як на мене, було легше. Учні 6-Б класу знімалися у ньому. Я – вчитель математики та інформатики, тому для мене ближчими є точні науки. Писати – це не для мене. Олексій, який займався відео, навчається в 11 класі. У нього напружений графік, багато роботи, а він ночами монтував відео, потім надсилав матеріали мені. Поправки… і знову монтаж…»

«Хвилююче очікування»

Тетяна: «Кожного дня перевіряли результати, але що там кожного дня – безліч разів за день. Дуже хвилювалися та дуже прагнули перемогти. Всі роботи були варті уваги. Всі п’ятнадцять шкіл якнайкраще впоралися зі своїм завданням, але, звичайно, ми хотіли перемогти.»

Роман: «Щодо своїх сил та сил суперників якось не задумувалися. Завданням було втілити свої думки, ідею. Ближче до кінця голосування почав сумніватися у перемозі. Я – математик, і коли бачу цифри, то якось машинально все прораховується.»

«Смак перемоги»

Тетяна: «Як ми раділи, коли оголосили результати. Так важко було повірити, що ми все ж змогли перемогти. Щасливими були усі: як діти, так і вчителі. Емоції просто переповнюють. Ще дотепер не віриться. Проте появилася інша проблема, де будемо встановлювати «смарт-клас»…»

Роман: «Емоції позитивні. По-іншому і бути не може. Коли 18 грудня прийшов на роботу і зайшов на сайт «Samsung», то не повірив. Напевно, протягом дня 100 разів оновлював інформацію, а коли вже подзвонили з організаційного комітету конкурсу і привітали, то спокійно видихнув. А по-справжньому радіти буду, коли техніку встановлять.»

«Вручення сертифікатів»

Тетяна: «На вручення ми їздили всім класом, наймали автобус, гуляли містом до церемонії та після. Зустріли нас гарно. Діти були в захваті. На врученні були: Міністр освіти та президент компанії «Samsung Electronics України» містер Ю Джей Сул. Нас чекала гарна презентація, оголошення команд переможців, увага зі всіх сторін та фотографування. Обіцяли, що «смарт-клас» до березня встановлять. Якщо цей конкурс буде проводитися наступного року, то діти вже готові брати участь та й усім можна це порадити. Samsung дав нам можливість отримати таку прекрасну техніку, варто спробувати й іншим, головне не боятися – це реально. Ми живий приклад цьому.»

Роман: «Нас було лише двоє. В гімназії ще навчання, тому так мало. Зустріли гарно, проблем не було ніяких. Емоції розривають зсередини: не кожного дня бачишся з такими людьми і тиснеш їм руку. Стільки камер та уваги, аж незручно. Ще й слово надавали без попередження, потрібно говорити, що думаєш. Ніякі підготовлені слова не замінять живу мову. Не важливо, чи ви з великого мегаполісу чи маленького містечка, як я. Пам’ятайте, що сонце світить однаково для всіх, просто хтось ховається від нього в тінь, а хтось використовує його енергію і йде до цілі, як це зробили ми.»

Який складний шлях до перемоги пройшли наші земляки. Наскільки вони різні, та все ж однаково блискуче впоралися із завданням. Нам залишається лише радіти за них та бути гордими, що два «смарт-класи» з шести, за які боролися 15 шкіл України, їдуть в Тернопільську область. Щиро вітаємо наших переможців та бажаємо набиратися сил для боротьби у наступному році.

Спілкувалася Оксана Ботюк