Інформаційний простір Тернопілля

Як повідомляв “Інфопростір”, на Тернопільщині засудили солдата до 2 років і 6 місяців ув’язнення.

В прокуратурі пояснили, за що покарали військового.

Отож, лише факти.

Наприклад, 15 червня 2014 року солдат Т., самовільно залишивши межі військової частини, перебував у середмісті Тернополя, де вживав алкогольні напої та, перебуваючи у військовій формі, непристойно себе поводив: брутально лаявся, показував вульгарні жести навколишнім та справляв природні потреби у не призначених для цього місцях.

Такі дії Т., погодимося, підривали авторитет військовиків Збройних Сил України, чому й набули суспільного розголосу та збурили громадськість міста Тернополя, що означилося, зокрема, в появі відповідних статей на певних інтернет-ресурсах.

Цього ж дня, 15 червня 2014 року після повернення солдата Т. у розташування військової частини командир військової частини, підполковник віддав останньому почергово три накази.

Однак, зазначені накази викликали в солдата Т. обурення і він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у категоричній формі відмовився їх виконувати.

Згодом, 4 серпня 2014 року, солдату Т. був доведений наказ про вибуття останнього в район виконання військовою частиною завдань за призначенням на Херсонщину.

Однак, згаданий наказ викликав у солдата Т. невдоволення і він знову у категоричній формі відмовився його виконувати (таким чином – повторно вчинив злочин, – прес-секретар) та в подальшому в район виконання військовою частиною завдань за призначенням не вибув.

Чи є ці факти окремими прикрими випадками грубого порушення військової дисципліни? Так! Чи можна ці факти вважати випадковими, нехарактерними, поодинокими для солдата Т.? НІ! Цей громадянин звик поводити себе саме таким чином, можна сказати, – робить це систематично!

Зокрема, 2 серпня 2014 року солдат Т. був затриманий патрулем Тернопільського зонального відділення військової служби правопорядку за розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях та появу в громадських місцях у п’яному вигляді.

3 вересня поточного року солдат Т. іще був помічений у тому, що перебував у службовий час у розташуванні військової частини пп В0122 у стані алкогольного сп’яніння.

Здавалося б, особа підсудного є зрозумілою. Однак, і тут суд був беззаперечно об’єктивним і уважним. У вироку суд визнав, як пом’якшуючі, обставини утримання малолітньої дитини та часткове визнання вини, а тому не призначив максимальний строк покарання (3 роки).

Попри професіоналізм і людяність суддів, враховані, безумовно, були і всі обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочину повторно, рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

За місцем служби Т. зарекомендував себе з негативної сторони, займаній посаді не відповідає.

Справедливим є і той, врахований судом, факт, що, за повідомленням ДІАЗ МВС України та Деснянського районного суду м. Києва, вбачається, що 26 грудня 2013 року вироком згаданого суду Т. був – підкреслюємо! – засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих доходів громадян. Для необізнаних – уточнення: стаття 186 Кримінального кодексу України – грабіж…

Додамо і те, що, згідно з повідомленням Славутського РВ УМВС України в Хмельницькій області, згадуваний нами Т. притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До відома: стаття 178 – розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п”яному вигляді. Також у повідомленні міліції відмічено, що Т. неодноразово мав приводи до органів внутрішніх справ за фактами вчиенння сімейних сварок, нанесення тілесних ушкоджень, появи в громадському місці в п’яному вигляді.

Після наведеного залишається висловити вдоволення справедливим і важливим для громади рішенням суду і висловити надію, що покарання позбавленням волі на 2,5 роки є достатнім для виправлення засудженого, а також передбаченою законом можливістю попередити нові злочини горе-військового Т.

Військова прокуратура сподівається на виправлення засудженого, і саме тому повне прізвище та ім’я не наводяться.