Тернополяни просять Надала зупинити забудову вокзалу
Архітектори міста та області не підтримують ідею забудови Привокзального майдану. Фахівці переконані, що поява двох чималеньких об’єктів зліва і справа перед вокзалом, суперечить і чинному законодавству, і будівельним нормам.
Тож, завдання «архітектурної громадськості», як кажуть самі фахівці, – зробити усе можливе, аби майдан не забудовували в комерційних цілях, пише 20 хвилин.
Нагадаємо, до кінця 2015 року поблизу залізничного вокзалу на вулиці Хмельницького, справа перед вокзалом, збудують двоповерховий торговий комплекс. Мешканці сусіднього будинку №14 – проти. Тернополяни бояться, що будівництво завдасть шкоди архітектурі міста. Не підтримують ідею забудови й архітектори обласної спілки, громадські активісти. Кажуть, що забудовувати майдан – недоречно і непрофесійно. Тим паче, що із лівого боку перед вокзалом також з’явиться ще одна чимала будова. 0,015 га землі виділили під це ще у 2012 році. Єдині, хто не бачить проблем із забудовою майдану, це міськрада та управління містобудування, архітектури та кадастру.
– Ми написали листа міському голові про недопустимість забудови об’єктами комерційного призначення Привокзального майдану, – каже голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олег Головчак. – І 5 березня з приводу забудови таки відбулась містобудівна рада при управлінні архітектури та кадастру міськради. Усі члени ради одноголосно проголосували за відміну рішень про виділення землі і містобудівних умов та обмежень щодо забудови ділянок.
Так, на думку членів обласної організації архітекторів, відведення ділянок на Привокзальному майдані для комерційних об’єктів зроблено було з порушенням чинного законодавства. Зокрема, не було детального плану забудови на весь майдан і довколишню квартальну забудову з врахуванням необхідних містобудівних показників для всіх об’єктів цієї території. Відтак на привокзальному майдані відсутня стоянка для автобусів.
– Значно перевищена щільність забудови Привокзального майдану, а також щільність забудови комерційних об’єктів відносно виділених ділянок, – додає пан Головчак. – Приміром, об’єкт справа – торговий комплекс. Площа виділеної ділянки біля 270 метрів квадратних. А площа забудови – 250 метрів квадратних. Тобто, йдеться про 95% забудови. Це нонсенс. Тут не передбачено паркування при торговому об’єкті, ні завантаження товарів, ні площі для відвідувачів.
Наведені порушення – це ще, за словами архітектора, не весь перелік. Також не врахували у міськраді й думки самих тернополян, адже не було громадських слухань. Окрім того, порушені і норми Державних будівельних норм, зокрема щодо візуального сприйняття пам’яток архітектури.
– Думки простих тернополян, навіть без врахування усіх порушень законодавства і будівельних норм, ще радикальніші, – додає він. – Люди кажуть, що нема у місті архітекторів. І не розуміють, що професіонали також проти забудови майдану, але вплинути на це не можуть. Робимо усе від нас можливе, аби площу вокзалу не забудовували. Чи дослухається міська влада – побачимо.