Олександра Маєвська, прибиральниця-двірник ПП «Східний масив», у підприємстві працює 6 років
Пані Олександру щоранку можна зустріти у самому серці Тернополя. Вона прибирає у домах та дворах на бульв. Шевченка, вул. Руській та вул. О. Кульчицької, пише komun.te.ua.
– Як і в кожній сфері, тут є люди, а є людиська, – розповідає вона. – Хтось дякує за роботу, а хтось тільки й шукає, до чого б причепитися і відразу телефонує, щоб поскаржитися. А тут, в центральній частині міста, порядок втримати непросто: поки пішла в інший двір прибирати, сюди вже прийшли студенти чи школярі, палять цигарки. Кидають недопалки, пачки з-під цигарок, сміття…
Ускладнює роботу пані Олександри також те, що у стареньких домах в центрі міста живуть такі ж старенькі люди, які з пересторогою відносяться до прибиральниці.
Не дають мені води, щоб я могла помити у під’їзді. Часом чую, як прийде дідусь чи бабуся до вічка, подивиться, і йде назад. Часом кажуть: «В нас лічильник, будете нам гроші «мотати», – посміхається пані Олександра. – А ще буває, що не підписують акти про виконані роботи – бояться відчиняти двері.
Робота двірника-прибиральника навчила жінку бачити усі плюси і мінуси прибирання у домах, де доводиться бувати. Пані Олександра каже, що вже не може спокійно зайти у під’їзд, не оглянувши, чи все там в порядку.
Олександра Маєвська розповідає, що, прийшовши на цю роботу, спочатку дуже соромилася, боялася зустріти когось з знайомих. А тепер – звикла, тож відноситься до роботи старанно, з любов’ю, і не ховаючись, побачивши знайомих.
– Чому соромитися того, що я люблю працювати? Я всюди встигаю – і на роботі, і вдома, і в село поїхати, щоб там попрацювати, – розповідає жінка.
До слова, у селі Домомарич Тернопільського району, Олександра Маєвська є депутатом сільської ради, бере активну участь у громадському житті села, займається збором допомогти для АТО, а ще – співає у церковному хорі.