В колонії на Тернопільщині стартував конкурс, присвячений Дню Перемоги
В рамках Коаліційної угоди та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, на виконання Плану роботи Державної пенітенціарної служби України та реалізації основних напрямків діяльності на 2015 рік, з метою піднесення ролі героїчних традицій українського народу в організації процесу виправлення осіб, які перебувають в установах Державної кримінально-виконавчої служби України, та гідного відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників і Перемоги у Другій світовій війні в Збаразькій виправній колонії (№ 63) розпочато проведення конкурсу поетичної творчості присвячений даній даті.
Тема конкурсу – «Згадаймо тих, хто йшов через фронти, щоб пам’ять в нашім серці зберегти» відразу торкнулася сердець засуджених жінок, так як 9 травня – День Перемоги – це один із тих днів, які пам’ятає кожен і як би не говорили, і як би не ставилися до подій Великої Вітчизняної війни, не можна викреслити з історії імена людей, які боролися на фронтах, і тих хто віддав своє життя за мирне небо над нами.
Відкриття конкурсу розпочалося хвилиною мовчання і вшануванням пам’яті про тих людей, хто відвойовував наше мирне життя. Ведуча програми звернулася до всіх присутніх з словами про те, що «шкода, що з кожним роком ветеранів війни залишається все менше і менше. Даються взнаки давні рани, відходять від нас один по одному ці славні люди. Тож ми, сучасне покоління, маємо берегти і шанувати їх, не забувати тих страшних подій, щоб жахіття війни ніколи не повторилося…і своєю творчістю будемо підтримувати, відроджувати героїчні традиції нашого народу».
В залі була така атмосфера, що всі поринули в минуле – в день який назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Одній із засуджених прийшло натхнення і вона зачитала рядки своєї творчості відразу під час заходу:
Сьогодні ти!..
Незламним, щирим духом
Несеш цю пам’ять вже через віки.
Сьогодні ти!..
Без посмішки, з таємним звуком
З думками про жахіття –
смерть війни.
Ти чуєш Україно! Схаменись?
Майбутнє плаче за тобою,
І діти дружньою юрбою
Співають пісні, прославляючи Тебе,
Ми вірим в це!..
Найкраще буде завтра,
Сьогодні поминки війни…
То ж зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край…
Людмила Леськів,
заступник начальника установи із СВПР
Збаразької виправної колонії (№ 63)
управління ДПтС України в Тернопільській області