19 квітня раптово обірвалося життя актриси Тернопільського обласного драматичного театру Світлани Бевз.
Прощання з актрисою відбудеться сьогодні о 19 годині в Будинку Печалі на Микулинецькому кладовищі. Поховають актрису завтра, 21 квітня. Панахида почнеться об 11 годині, місце поховання наразі уточнюється.
– Не віриться, що пані Світлани немає з нами, – розповідає 20 хвилин керівник літературно-драматичної частини драмтеатру Ірина Папуша. – Ще в четвер-п’ятницю на репетиціях до прем’єри вона з всіма ділилася радістю, що у неї народилася внучечка. В останні дні вона виглядала дуже щасливою. В неї починався новий етап в житті, хотіла присвятити себе сину і внучечці.
Вона ніколи не скаржилася, що її щось турбувало. Натомість сама переймалася проблемами інших, адже чимало хвилювань було і коли перевозила батьків зі Сходу, і коли були приємні хвилювання за сім’ю сина. Взагалі в родині все трималося на ній – вона була вся в родині, усім допомагала. Вона була надзвичайно співчутлива людина до чужого горя чи проблем. Так все раптово сталося. Молимося за її душу і дай Боже сили її рідним, щоб допоміг пережити біль втрати.
В пам’яті колег Світлана Бевз залишиться надзвичайно життєрадісною, цілеспрямованою, цікавою людиною, талановитою актрисою. Останньою роботою Світлани Бевз була одна з головних ролей в прем’єрній виставі «Наречена світанкової зорі», яка мала відбутися в Тернополі на початку червня.
Біографія
Народилася Світлана Бевз в 1963 році в Свердловську Луганської області. У 1983 р. закінчила Дніпропетровське театральне училище. З квітня 1986, а це майже 30 років, пропрацювала в Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка актрисою драми.
У 2007 р. закінчила Київську академію керівних кадрів культури і мистецтв при Теребовлянському НКП (відділення режисури).
За час роботи в театрі Світлана Бевз зіграла чимало головних ролей: Сеньйора Капулетті („Ромео і Джульєтта” В. Шекспіра), Анна Петрівна („Не судилось” М. Старицького), Памела („Нічні дебати” Р. Куні), дружина Рачинського („Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого), Сестра Марта („Сірано де Бержерак” Е. Ростана), Василина („Євангеліє від Івана” А. Крима), Б’юла Біннінгс („Орфей спускається в пекло” Т. Уільямса), Анет („Патетична соната” М. Куліша), Секлита Лимериха («За двома зайцями» М. Старицького), Сестра Ретчед («Політ над гніздом зозулі» Д. Вассермана) та ін.