Інформаційний простір Тернопілля

Депутати Тернопільської міської ради звернулись до керівництва держави із проханням присвоїти звання Героя України загиблому в АТО Віктору Гурняку.

Зокрема, на сесії було вирішено звернутися до Президента України  Петра Порошенка та Тернопільської обласної державної адміністрації про присвоєння звання Герой України загиблому бійцю Віктору Гурняку з врученням Ордена «Золота зірка» посмертно за особисту відвагу та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Нагадаємо, 27-річний боєць батальйону «Айдар», тернополянин Віктор Гурняк загинув в зоні АТО 19 жовтня 2014 року, коли під час мінометного обстрілу вивозив поранених військових.

Текст клопотання надаємо повністю:

                                                                       

Президенту України

Порошенку П.О.

КЛОПОТАННЯ

про присвоєння звання Герой України тернополянину

Гурняку Віктору Петровичу посмертно

Звертаємося до Вас з клопотанням щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) із врученням Ордена «Золота Зірка» солдату, бійцю гранатометного відділення штурмової бригади «Айдар» і старшому пластуну скобу Гурняку Віктору, який загинув 19 жовтня 2014 року від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених побратимів у районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Слов’яносербського району Луганської області у період проведення антитерористичної операції на Сході України. Віктор загинув, захищаючи Україну в російсько-українській війні 2014 року.

Віктор пройшов весь Майдан, побувавши в усіх найзапекліших боях, був в Криму вже після появи «зелених чоловічків», але ще до анексії півострова. Привозив передачі для військових моряків. Але він легко міг відкласти свою камеру і допомогти тим, хто цього потребував – піднятися колегам, медикам, активістам.

Віктор Гурняк протягом останніх місяців забезпечував необхідним спорядженням бійців 24-й окремого штурмового батальйону «Айдар» Сухопутних військ Збройних Сил України та інших батальйонів, збираючи кошти і закуповуючи необхідні речі, самостійно доправляв допомогу в зону АТО, допомагав із транспортуванням вантажів. З серпня добровільно вступив до лав батальйону «Айдар», де і служив до останніх днів. Отримав посаду наводчик гранатометного відділення.  Під час військової служби, до останнього свого подиху, залишився вірним своїй скаутській присязі, яку склав у Пласті в юнацькому віці.

Віктор народився 08.06.1987 року. Навчався в Технічному коледжі Тернопільського Державного Технічного Університету (тепер Тернопільський національний технічний університет). До Пласту вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. В 2004 році є одним із співзасновників, і перший курінний куреня ч. 77 ім. Івана Гавдиди. Згодом став членом 15 Куреня УСП «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника. Виховував юнацький гурток «Орли». Член керівних органів Пласту в Тернополі та Тернопільській області. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант Всеукраїнського військово-патріотичного табору «Легіон-11».

Працював в щоденній газеті «20 Хвилин» та був редактором пластового часопису «Цвіт України». Брав участь в проектах Інституту Політичної Освіти та Міжнародного Республіканського Інституту.

Очолював в Тернополі Молодіжну громадську організацію «Фундація Регіональних Ініціатив» та був прес-секретарем партія «ПОРА» в Тернопільській області. Працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН, фотографував для міжнародної інформаційної агенції REUTERS. Спільно з друзями заснував фотоагенство LUFA. У 2014 році приєднався до команди інтернет-проекту INSIDER.

Брав активну участь у формуванні та розвитку масового національно-патріотичного виховання молоді, зокрема брав участь у створенні пропагандистського кліпу гуртів «Тартак» та «Нічлави» «Не кажучи нікому»(2006) в ролі повстанця у вишиванці, який загинув у 1943 році в бою під Загоровим, захищаючи рідну землю в лавах УПА від фашистських загарбників. Чимало його товаришів та журналісти проводять аналогію цієї ролі з реальним життям Віктора Гурняка в останні місяці, коли він (уже в реальному житті) захищав рідну землю від загарбників на східних теренах України. Також долучився до створення документального фільму Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» (2007).

Громадська активність Віктора Гурняка беззаперечно є свідченням високих патріотичних переконань і вірності Батьківщині. Геройським подвигом є все його життя – активне взірцеве пластування з юних літ. Його життєвий подвиг є ідеальним прикладом для виховання тисяч нових пластунів і пластунок, а також організованої в громадських організаціях патріотичної молоді.

Нагороджений посмертно найвищою пластовою відзнакою — Залізним Пластовим хрестом  «За заслуги у національно-визвольній боротьбі з утвердження Української держави». Відзнаку було вручено дружині Віктора – Гурняк Ірині – під час похорону на Личаківському кладовищі у Львові.

31 жовтня 2014 року Гурняк Віктор Указом Президента України № 814/2014 “Про відзначення державними нагородами України” за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

30 листопада 2014 року Віктор Гурняк став лауреатом «Волонтерської премії» правозахисної ініціативи «Євромайдан SOS» у номінації «Людина світла» (посмертно).

6 грудня 2014 р. Головна Пластова Булава (світовий провід Пласту) надала йому Бронзовий пластовий хрест «За геройський чин№ (посмертно) за врятування життя десантникам під час бою за визволення 32 блокпосту у Луганській області.

Керуючись п. 8, 12 Указу Президента України «Про звання Герой України» №1114/2002 від 02.12.2002р., просимо Вас присвоїти звання Герой України Гурняку Віктору Петровичу посмертно.

Прийнято на п’ятдесят дев’ятій сесії Тернопільської міської ради.

Секретар ради                                                   І.В.Турський