Ветеран-пожежник з Тернополя пережив всі лихоліття війни. Фото
9 травня співробітники Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на чолі з начальником Управління полковником служби цивільного захисту Віктором Маслеєм завітали в гості до Олексія Родіоновича Романенка, учасника бойових дій, ветерана пожежної охорони, полковника внутрішньої служби у відставці.
Олексій Родіонович – людина з унікальною багатою життєвою долею. Він пережив усі лихоліття Другої світової війни. Звістку про її початок він зустрів, коли йому було вісімнадцять. Як і тисячі його однолітків кинувся до військкомату – записуватися у солдати. Одразу не взяли, сказали – потрібен у тилу. Тож перший рік війни працював у пекарні – випікав хліб для фронту.
До армії Олексія Романенка призвали у січні 1942 року. Йому тоді було дев’ятнадцять. Зовсім юний, ризикував життям у важких боях, був тричі поранений. Звістка про завершення війни застала його в травні 1945 року в Латвії, де брав участь у розгромі Курляндського угрупування німецьких військ. А вже невдовзі у тодішньому Ленінграді він брав участь у Параді перемоги.
Після війни Олексій Родіонович вирішив пов’язати свою долю з порятунком інших, вступивши на службу до воєнізованої пожежної команди Ленінграда.
Згодом став курсантом пожежно-технічного училища, і після випуску його, вже лейтенанта, направили в Литву викладачем у Вільнюську школу підготовки офіцерського складу органів внутрішніх справ.
А далі, у жовтні 1952 року його перевели на роботу до Київського, а у травні 1954 до Львівського пожежно-технічного училища. Довгі роки, не полишаючи педагогічної діяльності, Олексій Родіонович працював у пожежній охороні. А вийшовши на заслужений відпочинок, із сім’єю переїхав у Тернопіль.
За час роботи в пожежній службі Олексій Родіонович підготував не одне покоління вогнеборців, виховав десятки майбутніх полковників і генералів. Отримав чимало державних відзнак, серед яких орден «За мужність», медалі «За відвагу», «За бойові заслуги», «За військову доблесть» – усього понад двадцять нагород.
Незважаючи на поважний вік, ветеран завжди охоче та щедро ділиться безцінним досвідом. У його спогадах оживають події давно минулих днів. «Життя швидкоплинне, – зауважує чоловік, – не встигаєш рахувати роки. Тож слід жити так, щоб жодна хвилина не була витрачена даремно».
Рятувальники привітали Олексія Романенка з нагоди 70-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні, подякували за вклад у розгром нацистської Німеччини та побажали міцного здоров’я, родинного тепла, щастя, благополуччя та мирного неба над головою. А ветеран, у свою чергу, подякував за увагу й турботу та побажав усім, хто належить до великої сім’ї вогнеборців, міцного здоров’я та завжди, після кожного завдання, повертатися додому цілими й неушкодженими.
