Міська рада йде під землю? Фото
Кременець знову тріщить по швах, цього разу в буквальному розумінні. У середмісті, за якихось 2-3 метри від адмінбудівлі міської ради, днями утворилося провалля діаметром близько 3-ох метрів і глибиною 3,5 м.
Як стверджує завідувач сектору містобудування та архітектури райдержадміністрації Володимир Голод, провал ґрунту на автостоянці на вул. Шевченка відбувся із невстановлених причин.
Утворення провалля зумовило виникнення тріщини в огороджувальних конструкціях будівлі Кременецької міської ради. Наразі спостерігається наявне просідання підлоги на першому та другому поверхах будівлі, тріщини у фундаменті ззовні із західної сторони. Біля пошкоджень після комісійного обстеження встановили відповідні маяки.
Найімовірнішою версією причини, що могла спровокувати провал, Володимир Голод називає несправні комунікації водопостачання міста. Адже днями поряд із місцем провалу велися ремонтні роботи працівниками КП «Міськводгосп».
– Окрім того, у ямі чітко видно частину склепіння якогось спорудження, – пояснює архітектор. – Точно сказати, чи це підземний тунель, чи старовинний підвал, наразі не можна. Для цього потрібне детальніше обстеження. Очевидно, ця порожнина могла бути підмита водою і в результаті цього обвалилася.
У міського голови Романа Ванжула є свої версії надзвичайної пригоди. Можливо, напівжартома появу провалу він пов’язує не лише з безпосередньою близькістю приміщення мерії, а й з тим, що буквально за кілька метрів знаходиться будинок, в якому мешкає нещодавно призначений голова Кременецької РДА Сергій Сімчук.
18 травня у результаті комісійного обстеження місця події та будівлі ухвалено рішення частково обмежити особистий прийом громадян фахівцями Кременецької міської ради. Аби убезпечити працівників, також вирішили частково перенести робочі місця до непошкоджених приміщень і запросити відповідних спеціалістів для визначення причини події та встановлення її загрози.
Як і будь-яке старовинне місто, Кременець також оповитий багатьма таємницями. Найпоширенішою та такою, що дає постійну поживу, є таємниця підземних замкових ходів. На цю думку дослідників наводять періодичні провали у міській частині, які являють собою ходи, а то й цілі кімнати.
ДОВІДКА:
– 1887 р. – на площі між собором та ліцеєм. По боках від цього ходу знаходилися великі кімнати;
– 60-ті рр. XX ст. навпроти приміщення РВ УМВС в ході будівельних робіт було виявлено великий льох (хід) із склепінням, в якому знаходились трупи;
– 70-ті рр. XX ст. – при будівництві ресторану “Кременець” (там зараз знаходиться Лютеранська церква) екскаватор провалився вверх льоху, який мав два поверхи. У ньому знайдено швейні машини та залишки шкіри;
– 1991 р. на горі біля замку, в районі стоянки туристичних автобусів, під час оранки провалився кінь. Один із свідків події, спустившись униз, пройшов 20 метрів ходом 5 метрів завширшки, підлога якого була вимощена бруківкою, склепіння зроблено із вапняку. Хід вів у сторону Шумська, до замку він був завалений;
– 1999 р. – під час прокладання газової труби в районі вул. Базарна знайдено хід, який вів у напрямку Ощадбанку. Хід вимуруваний із каменю та мав по боках галереї.
Слід згадати традицію будівництва українських торгово-ремісничих міст XVI-XVII ст., яким у давнину був Кременець. В умовах постійних грабіжницьких нападів татар, жителі міст змушені були будувати підземні схови для збереження майна. Кременець, як місто з розвинутим цеховим устроєм та правом складу солі, був порізаний такими кам’яними сховами. Практично вони використовувались і на поч. XX ст. місцевими крамарями. Швидше за все, численні факти про підземні ходи стосуються саме цих складів та підвалів.
На початку 70-х рр. XX ст. в ході археологічних пошуків вивчали підземний хід з гори Бона, вихід якого знаходився біля в’їзної брами з правої сторони на відстані 70-ти метрів. Він вів до приміщення лікарні на вул. Шумській. Старожили свідчать, що цей хід використовували пожежники в XIX-XX ст. для швидкого спуску з гори. У 1939 р.(за іншими відомостями, в період радянсько-німецької війни) під час німецького бомбардування цей хід було завалено.
Цілком очевидно, що із замку вели підземні ходи як обов’язкова складова будь-якого укріплення: один вів на північний схил гори до сьогоднішньої вул. Шумської, а два ймовірних інших – до центру міста та вздовж замкової греблі.
Хто ремонтуватиме автостоянку біля міської ради, ще не визначилися, тим паче, наразі там ще тривають дослідження.
http://gazeta1.com/index.php/80-ostanni-novini/18264-chi-pide-pid-zemlyu-kremenetska-meriya