23-річна Наталя Набожняк із села Постолівка Гусятинського району народжувала в Гусятинській центральній районній лікарні. На останньому місяці вагітності лікар-гінеколог Лілія Бурейко стимулювала перейми раніше визначеного терміну препаратом «Синестрол».
Нині Наталиному Денискові вісім місяців, але внаслідок травми під час пологів матір може годувати його тільки через трубочку. Малюк постійно потребує особливого догляду.
– Під час вагітності в мене було запалення нирок, – розповідає Наталя, – але лікарі запевнили, що не варто хвилюватися. Після дослідження на УЗД мені сказали, що дитинка розвивається добре, без жодних патологій. Торік, на початку вересня, востаннє прийшла на обстеження до своєї лікарки і заразом хотіла з’ясувати, чи встигну народити в нашому пологовому, бо його мали закривати на плановий ремонт.
Наталя не хотіла стимулювати перейми, адже мала народжувати приблизно 21 вересня, але все-таки 8 вересня лягла в стаціонар, а вже наступного дня народила синочка.
– Першого дня мені тричі кололи «Синестрол» і ще тричі – наступного, – згадує Наталя. – Після тих уколів під обід 9 вересня почав сильно боліти живіт, а близько п’ятої вечора почалися періодичні перейми. Води відійшли близько десятої вечора. Мене забрали до передродової палати. Голівку дитинки вже було видно, й мені сказали тужитися. Скільки я так мучилася, – не пам’ятаю, але нічого не виходило. Тоді мене забрали до пологового залу й уже там дитинку буквально витискали. Мій чоловік був поруч і просив, щоб мені зробили кесарів розтин, але його ніби не чули. Я була в дуже важкому стані і періодично втрачала свідомість.
Коли горе-лікарка побачила, що в дитини ледь б’ється сердечко і що породілля вже також на грані між життям і смертю, викликала завідуючу пологовим відділенням Ольгу Павлишин. Наталю прокесерили.
– Я згадую ті пологи, немов страшний сон, – каже Наталя. – Щоб мене прокесерили, я мусила після всіх мук і з дитинкою в тазі сходами зійти з третього поверху на другий в операційне відділення. Відразу ми не знали, що з дитинкою якісь проблеми, та наступного дня з Тернополя викликали реанімобіль і забрали до обласної лікарні. У Дениска був крововилив у головний мозок, у реанімації його ввели в стан штучної коми. Там він пробув три тижні, а потім нас перевели у патологічне відділення. Синочок постійно був під кисневою маскою, бо самостійно дихати не міг. У мене після пологів усе неймовірно боліло – ребра, живіт, ноги… Не могла ні їсти, ні спати. Було дуже важко також психологічно і за дитинку хвилювалася. А ще в той час помер мій дідусь…
Через два місяці матір і немовля виписали з лікарні, але через кілька днів у нього почалися судоми, і тоді знову лікарня…
– У Дениска уражена центральна нервова система, а через те, що під час пологів була сильна киснева недостатність, у нього було запалення легень, – з болем розповідає Наталя. – Через те, що дитину тиснули, у неї на голівці зміщені кісточки – лобна кістка зміщена вбік, а дві тім’яні кісточки находять одна на одну й защемлюють нервові закінчення, кров добре не циркулює. Фізично дитинка росте, а от психомоторний розвиток порушений. Синочок не виявляє жодних емоцій, не плаче, не сміється… Ми щомісяця проходимо реабілітацію, приймаємо різні препарати, щоб відновити функції головного мозку, робимо масажі… Робимо все можливе, боремося і молимося. А ще хочемо застерегти, щоб на прикладі нашої біди майбутні батьки добре подумали, обираючи лікаря, бо дивитися на свою скалічену кровинку несила, ладні би життя віддати, щоб її врятувати… А такі лікарі, як Лілія Бурейко, не бояться Бога, не каються і далі калічать дітей…
У три рочки Арсенчик ще навіть не сидить…
На жаль, не лише сім’я Набожняків постраждала від цієї лікарки. Три роки тому в неї також народжувала 25-річна Марія Кушнір із села Суходіл Гусятинського району. Пологи стимулювали тим же «Синестролом», а синочок Арсенчик народився з ураженою центральною нервовою системою.
– На УЗД мені ставили приблизну дату пологів 15 вересня, а я народила 23 серпня, – каже Марія. – Коли напередодні пологів прийшла на обстеження до лікарки, вона сказала, що кудись їде, і потрібно, щоб я народила швидше. Виписала мені відразу направлення у стаціонар. Того ж дня мені зробили укол, ввечері я народила, а щоб це сталося, довелося пройти сім кіл справжнього пекла і мордування.
– Після народження у синочка були зміщені кістки черепа, був набряк головного мозку, – ледь стримує сльози Марія. – Ми цілий рік їздили до Тернополя на лікування та реабілітацію. Як би я не хотіла звинувачувати лікарку, але дитина в утробі сама не могла скрутити собі ручки, пошкодити шийний відділ хребта… До шести місяців Арсенчик кричав день і ніч, і лікарі не могли пояснити, що з ним, лише давали заспокійливі. Тих півроку я світу білого не бачила. Нині Арсенчикові, крім вродженого діагнозу «ураження центральної нервової системи», поставили ще й діагноз «ДЦП». Коли ми показали синочка вертебрологові, то він жахнувся – у дитини хребет перекошений в один бік, а таз – в інший. Арсенчикові вже три рочки, а він не сидить, не ходить… У нас усе літо розписане по санаторіях, а лікарка не визнає своєї провини. Я з пологового не отримала жодних документів, усе дивним чином зникло. Лілія Бурейко каже, що взагалі мене не пам’ятає. Ну, як вона може не пам’ятати? Хіба тому, що після неї дуже багато скалічених дітей…
Тим часом тривають експертизи і перевірки…
Нині родини Набожняків і Кушнірів намагаються покарати гусятинських медиків за допомогою правосуддя й звернулися до ГУНП в Тернопільській області. Вони переконані, що лікарі не лише неправильно провели пологи, а ще й підробили медичну документацію, щоб приховати власну некомпетентність і безвідповідальність. Після їхнього звернення, як повідомили нам у секторі комунікації ГУНП в Тернопільській області, за даним фактом порушене кримінальне провадження за ч. 1 ст. 140 ККУ – неналежне виконання професійних обов’язків. Ця стаття передбачає до двох років позбавлення волі. Наразі тривають різні експертизи, в райлікарні проводяться перевірки. За результатами експертиз і перевірок справу передадуть до суду.
Нам вдалося також поспілкуватися з лікарем-гінекологом Лілею Бурейко, яка приймала пологи в обох жінок. Вона заперечує, що стимулювала перейми та чинила фізичні маніпуляції. «Не можу пригадати все, що було під час тих чи інших пологів, але впевнена, що ми зробили все можливе, щоб врятувати і маму, й дитину. Жоден лікар не хоче своєму пацієнтові зробити гірше», – сказала вона. Захищає свою колегу й завідуюча пологовим відділенням Ольга Павлишин. Хоча вона й не була на пологах від початку, проте стверджує, що її підлеглі не могли допустити таких жахливих помилок.
Замість P. S.
З приводу даних випадків ми звернулися за коментарем до, так би мовити, нейтрального фахівця – лікаря-гінеколога перинатального центру Тернопільської міської лікарні №2 Олесі Козак. Ось що сказала вона:
– Неможливо дистанційно давати об’єктивну оцінку, але відомо, що стимулюючі уколи протипоказані під час вагітності та лактації. Ці уколи протипоказані також при серйозних соматичних і серцево-судинних захворюваннях. Що стосується, зокрема, «Синестролу», то це синтетично створений гормональний препарат, що провокує специфічну зміну слизової оболонки матки. «Синестрол» найчастіше застосовують для переривання вагітності від восьми до дванадцяти тижнів. Практикується також використання цього препарату для викидня при розвитку незворотної патології плода. В таких випадках застосування препарату необхідно проводити тільки під ретельним наглядом лікаря, позаяк є серйозний ризик для життя жінки. Лікар може призначити «Синестрол» при вагітності, щоб штучно викликати початок пологової діяльності, але тільки тоді, коли всі можливі терміни пологів минулися. Застосування «Синестролу» сприяє розм’якшенню шийки матки і стимулює початок переймів, але надмірне вживання може мати сумні наслідки.