Скільки в педуніверситеті коштує здати сесію?
Студентка одного із факультетів Тернопільського національного педагогічного університету звернулася до редакції «Інфопростору», заявивши про кричущі випадки хабарництва у даному навчальному закладі. Окрім того, дівчина каже, що у їхньому вузі «зрізають» студентів-бюджетників.
На правах анонімності дівчина розповіла, що здати сесію цьогоріч обходиться студентам у кругленьку суму. І йдеться не лише про тих, хто звик «купувати» оцінки, але і про тих студентів, які справді навчаються.
«Проблема у тому, що немає значення, вчився ти впродовж року чи ні, платити доводиться всім. Я, звичайно, не претендую на «червоний» диплом, але вчуся добре і маю стипендію. Проте, щоб в подальшому її отримувати, мені також доводиться нести гроші викладачеві. Звісно, не всі вимагають, слава Богу, залишилися ще порядні педагоги, проте більшість все ж прямим текстом заявляє: якщо хочеш потрібний бал, то неси», – скаржиться студентка.
Загалом, за інформацією дівчини, на її факультеті розцінки починаються із мінімум 200 грн. за один залік. Тож в кінцевому результаті, якщо платити практично за всі предмети, то сесія обійдеться у солідну суму – 1600 – 2000 грн.
– Але і це ще не межа: я знаю студентів, які платили набагато більше,- каже студентка.
Якщо врахувати, що стипендія в середньому становить 900 – 1000 грн, то сума хабаря здається незначною. Але в масштабах однієї групи – цифра чимала, що вже говорити про інші групи чи взагалі факультети.
Звичайно, можна не платити. Але в такому випадку ризикуєш залишитися взагалі без стипендії, бо і на неї у педуніверситеті встановили ліміт. Як каже дівчина, у вузі «зрізають» бюджетників.
«Звісно, керівництво вузу буде заявляти, що це не так, проте бували випадки, коли викладачі прямим текстом говорили, мовляв, вибачте, але у нас план. В результаті, якщо у групі на «відмінно» чи на «добре» навчається 10 студентів, то стипендію отримають лише половина. Легше тим, хто має когось за плечима, тоді можна менше витратитись і бути впевненим, що стипендію ти отримаєш», – розповідає студентка.
Як змінити цю ситуацію, дівчина не знає. Каже, усі мовчать, бо знають, що скарги не допоможуть.
«Звичайно, мене обурює той факт, що я змушена давати хабар, як і багато моїх знайомих, не зважаючи на те, що добре навчаються. Звісно, я проти такої системи. Але де шукати допомоги? Куди прийти і поскаржитися? Нікуди. Це показує і досвід, і багато прикладів. Бо навіть ті викладачі, яких спіймали на гарячому, в результаті заплатили штраф і зараз й далі працюють. Через таку безкарність вони просто нікого і нічого не бояться, на жаль…», – констатує дівчина.