Інформаційний простір Тернопілля

Про це повідомили у Національному заповіднику “Замки Тернопілля”.

Так, під час проведення земляних робіт по прокладанню автономного водогону на території Призамкового парку м. Збаража працівниками Національного заповідника “Замки Тернопілля” на глибині близько одного метра було виявлено череп та кості людини невідомого поховання. У зв’язку з цим земляні роботи було тимчасово призупинено.

З метою дослідження знахідки було задіяно постійно діючу археологічну експедицію заповідника спільно з Тернопільською обласною комунальною інспекцією охорони пам’яток історії і культури.

Експедицією в складі наукових співробітників заповідника Володимира Данилейка, Тетяни Федорів та Зоряни Мазуранчик під керівництвом начальника зазначеної інспекції, кандидата історичних наук Марини Ягодинської та археолога Василя Ільчишина, в районі дослідження було локалізовано черень печі, велику кількість гончарної кераміки, гутного скла, фрагментів кахелю, керамічну люльку, декілька монет та скелети чотирьох людей.

Як вдалося попередньо встановити на основі артефактів даного культурного шару, знайдена піч належить до першої третини ХVІІ ст.

Щодо самих поховань, то має місце факт хаотичного розташування скелетів в неприродніх позах. Це свідчить, що дане поховання носило стихійний характер і не містило в собі будь-яких обрядово-ритуальних дій. В порожнинах грудних кліток двох кістяків виявлено мушкетні свинцеві кулі, техніка виготовлення яких вказує на те, що вони, імовірно, мають козацьке походження.

В межах поховання було також виявлено декілька монет, попередньо визначених, як соліди коронні та литовські, що карбувалися в період з 1659 по 1668 роки. На основі цього, можна припустити, що дане поховання датується не раніше 1659 р., а стихійність поховання та місце локалізації у призамковому парку виключають період облоги Збаража військами Богдана Хмельницького та кримського хана Іслам-Гірея ІІІ у 1649 р.

Найбільш прийнятною історичною подією, до якої можа віднести це поховання, є захоплення Збаража і замку турками в 1675 р. під командуванням паші Ібрагіма Шишмана.

В багатьох джерелах цей турецький воєначальник фігурує, як Ібрагім Шайтан (чи Шейтан, чорт) через свою лиху славу серед нашого народу. Сучасна туристична перлина Збаража на Замковій горі того року була, за словами Яна Собеського, «розсаджена порохом до фундаментів», а тодішній власник міста, великий коронний гетьман, князь Дмитро-ЮрійВишневецький отримав звільнення від податків на 12 років для відбудови Збаража і замку.

Влітку 1675 р. візир Ібрагім Шишман (званий «Товстуном»), дивлячись на свою армію, яка складалася з 60 тисяч турків і 100 тисяч татар хана Селім-Гірея, почувався таким могутнім як пан світу, султан Мехмед ІV. Будучи зятем останнього, він йшов на цю військову виправу не з власної волі, а за наказом могутнього тестя. На півночі імперії Ібрагім, який походив з Болгарії (його предок Іван Шишман був в ХІV ст. царем Болгарії і турецьким ленником), почувався не комфортно через суворе обозове життя, від якого відвик, будучи в свій час пашою Алеппо. До слова, в цьому древньому містечку на півночі Сирії похоронений ще один «збаражанин» – Амурат-паша, більш відомий для поціновувачів історії замку у Збаражі як генерал Юзеф Бем, якому приписують створення у твердині цукроварні в 30-х роках ХІХ ст.

Отже, влітку 1675 р. як сердар турецької кінної армії Ібрагім Шишман захопив Могилів і Рашків, з’єднався з татарами під Кам’янцем і рушив Чорним шляхом. Але невдачі армії під Львовом і Теребовлею призвели до несподіваної смерті Шишмана за офіційною версією від серцевої недостатності в нападі злості, а в дійсності від дискретної отрути. Завдяки цьому турки позбулися невдахи, султанська дочка не була скомпрометована, а армію повів на битви удачливіший – Ібрагім Шейтан (або Шетан), який нічого спільного зі своїм тезкою-попередником не мав!

Наявність козацьких мушкетних куль у останках захисників фортеці (чи можливо місцевих жителів) можна пояснити участю в цьому поході на Річ Посполиту (на Кам’янець, Бар, Збараж, Підгайці, Теребовлю) козацьких полків Петра Дорошенка, який на той час був союзником султана Магомета ІV.
На основі вище наведеного, поховання, виявлене і досліджене у призамковому парку Збаража належить саме до цього періоду. Переконані, що територія замку ховає в собі ще багато таємниць!