Багатодітна мати з Тернопільщини всиновила з інтернату трьох діток із важким діагнозом
Переглянути діагноз у дитини з порушенням розумового розвитку вимагає від батьків надзусиль і терпіння, а в спеціалізованих інтернатах, куди потрапляють переважно діти-сироти чи напівсироти, ситуація ще складніша. Між тим, як зазначають експерти, стан здоров’я таких дітей за належного догляду і підтримки можна поліпшити – і зробити можливим їхнє самостійне життя в суспільстві.
Забрати вихованок із будинку-інтернату і взяти над ними опікунство дуже складно, повідомляє Радіо Свобода. Кілька років оббивала пороги кабінетів різних державних установ Світлана Рожицька з села Росохуватець Підволочиського району Тернопільської області. Спершу жінка, яка виховує п’ятьох своїх дітей, забрала з Петриківського інтернату покинуту дитину своєї родички. Дівчинці на той час було 13 років, а потім взяла опікунство над іще двома вихованками Петриківського інтернату – 16 і 21 років. В усіх них був важкий діагноз: розумова відсталість. З часом виявилося, що діагноз не цілком відповідає їхньому реальному стану здоров’я.
«Я спершу почала її брати на канікули і побачила, що ніяка вона далеко не дебільна, що з нею можна займатись і розвивати. За три місяці, які проводила з моїми дітьми, змінювалась, а коли привозила в інтернат, вона переступала поріг і робилась рабом. Живуть дівчата з нами 3-5 років, є зміни. Ми по сусідству купили їм хату і вони вчаться жити окремо. Вони можуть жити нормально. Вони допомагають нам у роботі. Нормальним дітям треба давати освіту», – переконана Світлана Рожицька.
Кілька років знадобилось Світлані Рожицькій, щоб зняти діагноз глибокої дебільності з вихованки інтернату.
«Діти у мене змінилися. Христинка мала глибоку дебільність, і їй зняли. Два роки на це пішло, я її поклала у лікарню у 16 років. Я воювала», – розповідає Світлана.