Як Тернопільщина пережила декомунізацію? Інфографіка
До кінця 2016 року Україна майже позбулася символів тоталітаризму, стверджують в Інституті національної пам’яті України.
Нагадаємо, згідно із закону про декомунізацію до таких символів можна адресувати назви, пов’язані з Леніним, комунізмом, комсомолом, а також пам’ятники вождю світового пролетаріату і його соратникам.
Як повідомив нам директор Інституту нацпам’яті Володимир В’ятрович, залишилося не більше 10% неперейменованих об’єктів, в основному це невеликі вулиці в глухих селах.
“На 90% план по декомунізації виконаний, – підвів підсумки В’ятрович. – Уточнюємо інформацію по окремих областях, у 2017 році перейменування та знесення залишилися ідолів відновиться. Тривають суперечки щодо демонтажу деяких монументів, найбільш обговорюваний – кінний пам’ятник Миколі Щорсу в Києві (місту Щорс на Чернігівщині повернули історичну назву Сновськ. – Авт.). Поки його захищає Мінкультури, яке визнало пам’ятник культурною цінністю. Але, вважаю, що в будь-якому випадку Щорса треба прибрати з громадського простору, наприклад в музей тоталітаризму”. На питання, чому так успішно пройшла декомунізація (вона почалася трохи більше півтора року тому), В’ятрович відповів: “Завдяки підтримці на місцях”.
Політолог Тарас Березовець каже, що у декомунізації є дві сторони. “Плюси її в тому, що процес пройшов швидко і не вимагав таких великих витрат, про які говорили скептики. В ході декомунізації з’ясувалося, що всі ці назви були штучними для свідомості народу, і досить було невеликого поштовху, щоб суспільство хоч і не відразу, але підтримало їх заміну, – упевнений Березовець. – Окремі протести, на кшталт тих, що були в Горішніх Плавнях, не беруться до уваги. А мінуси – численні акти вандалізму при знятті пам’ятників, які можна було б вигідно продати колекціонерам за кордон, заробивши гроші для місцевих громад”.
Згідно з інфографікою видання Сьогодні, на Тернопільщині найменше декомунізованих населених пунктів.
